Не те що їсти, гавкати не дають...

На останньому, восьмому лише цього місяця позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку представник США пані Пауер щодо анексії Росією Криму слушно заявила: "Злодій може вкрасти, але це не означає, що поцупелене належить йому... Такий закон життя...

Тільки не вважайте мене за циніка, антипатріота, закликаю бути реалістами:Крим уже в Росії, він окупований, це нині чужа територія. І потрібно жити чіткоусвідомлюючи цю даність.  А це насампередозначає, що з рашизмом потрібно починати боротися економічно.

Так складається, що замість того, аби годувати Крим із материкової України (знайте,що півострів заробляв сам на себе  лише 2мільярди гривень, а для прожитку його населенню, не для процвітання – підкреслю,а лише для того, аби прогодуватися, йому потрібно було щорічно через перешийокподати ще 6 млн. гривень із державного бюджету), ми нарешті можемо зекономитицю кількість коштів. І не тільки. Ми маємо заробляти на тому, що Крим для Росіїтериторіально - острів, а для нас - півострів. Що ми справді отримавши його замалоне пусткою шістдесят років тому, начинили його рятівним у солончаковій,богарній зоні степу зрошенням, а також енергетичними потужностями. Створиливиробничу інфраструктуру іригаційних споруд, дали містам і селам світло і тепло.Значить нині маємо повне право брати за міжнародними стандартами достойну цінуза подачу води, електроенергії, газу.

Росіяни кажуть, що через море кинуть газогони. Для спорудження буцімто газопарової електростанції, оскільки з розвитком "Чорноморнафтогазу", видобутого ним газу може з часом вистачити для місцевих потреб. А ось з самозабезпеченням електроенергією величезні проблеми, в межах до 90 відсотків необхідність зовнішніх потреб.  Так що  нині викладайте, будьте ласкаві, кровні грошики за те, що споживає вами окупована, загарбана, протиправно привласнена територія. Щодо цього не забуду просто таки, як на мене, золоті слова пані Саманти Пауер, представника США, сказані на восьмому лише нинішнього місяця (!) проведеному позачерговому засідання Ради Безпеки ООН із врегулювання російсько-українського територіального конфлікту: «Злодій може будь-що вкрасти, але це, аж ніяк не значить, що воно йому належить. Такий закон життя…»

Як свідчать попередніпідрахунки експертів, перехід на світові ціни у відносинах із Кримом може датиУкраїні можливість одержати додаткові надходження до державного бюджету врозмірі від 2,6 до 4,7 млрд. дол. США (26–47 млрд. грн.. за курсом 9,95 грн./дол.).При цьому зазначу для порівняння, що в проекті кошторису країнипрогноз доходів зведеного бюджету на 2014 рік становить 498,9 млрд. гривень...Підрахуйте, яка це частка…

Я розумію, подібнедещо виглядає схожим на торгівлю власною територією, і що найстрашніше – начебтой долями українців, які залишилися в Криму і далі вважають себе громадянаминашої держави.

Насправді,це зовсім не так. Просто Україна потрапила до ситуації,  аналогів якій у світі майже не було, окрім,можливо, позиції 1921 року, пов’язаної з долею спірних між Фінляндією і ШвецієюАланських островів, про що я детальнорозповідав у ось цьому посту блога – читайте тут. Тому шукати спосіб розв’язанняпроблеми нашим політикам, керівникам держави потрібно і день, і ніч – і для звільненняпівострова від агресорів, і для конкретної допомоги буквально кожній українськійсім’ї, котрі опинилися в ролі заручників агресивної окупаційної політики Кремля.

На фоні цихподій мені, як громадянину, ніяк не второпати того, чому так виходить, що буквальновесь світ гнівно засуджує рашизм, анексію, нахабне загарбання РФ територій сусідньоїнезалежної, суверенної держави, а всередині самої України, подекуди на сході іпівдні, є люди, які підтримують агресорів. Заплівши помаранчево-чорні смугасті бантивласовців, ці пройдисвіти звірячими виразами облич замість державнихукраїнських прапорів вивішують над нашими державними установами російськітриколори, вимагають в унітарній державі, де можливий лише загальнонароднийплебісцит, якихось протиправних регіональних референдумів. Злобна п’ята колонаординців, іще більші вороги нашої незалежності, ніж ті, котрі цілодобово катаютьсяпопід українськими територіями на БТРах і танках…

І невідають, либонь, куди рвуться бандюки і недоучки?

Аби краще уяснити,що на них чекає в тій путлерівській раші, поясню картинкою зі свіжого анекдоту.

Виплеканий іситий херсонський пес вирішив збігати, трошки пожити в Криму за правління москалів.

Через тридоби повертається через кордон, ледве ноги волочить. Хвіст не ковбаскою надспиною кручений, як було до цього, а мітлою по землі тягнеться…

Сільська тічнязапитує:

-         Тобі що там їсти не давали?

-         Та не тільки. Але й навітьгавкати…

Отож,начувайтеся, агенти Кремля з українськими паспортами в кишенях…