Актуальні питання захисту прав інвесторів акціонерних товариств
У березні 2015 року Верховною Радою України було ухвалено рішення по кільком законопроектам, спрямованим на забезпечення захисту прав інвесторів у корпоративному секторі
На сучасному етапі вирішенню питань ефективногозалучення та використання інвестицій в економіку України поряд з корупцієюперешкоджає назахищеність інвесторів, особливо в корпоративному секторі.
Реальний стан правовогозабезпечення в Україні захисту прав інвесторів у корпоративному секторі може бутипроілюстровано на ситуації, що склалася в ПАТ «Укрнафта» та ПАТ«Укртранснафта». У цих акціонерних товариствах (далі – АТ) держава, володіючи(безпосередньо чи опосередковано) як інвестор контрольними пакетами акцій, рокамибула позбавлена можливості реально впливати на оперативне управління господарськоюдіяльністю цих підприємств, брати участь у розподілі прибутків, реалізаціїінших корпоративних прав. У результаті майно державного сектору економікивикористовувалось в інтересах потужної фінансово-промислової групи, а державний бюджет щороку втрачав мільярдигривень. І це при тому, що на сторожі інтересів держави, як інвестора, стоїтьпотужний державний апарат з законодавчими, виконавчими, правоохоронними ісудовими органами. Що в такому разі говорити про захищеність прав та інтересів звичайнихінвесторів.
У таких умовах пріоритетною метоюправового регулювання діяльності АТ стає запровадження ефективних правовихмеханізмів захисту прав інвесторів. Певні кроки у цьому напрямку уже робляться.
Так, 2 березня 2015 рокуВерховною Радою України у першому читанні було прийнято за основу проект Закону України про внесення змін додеяких законодавчих актів України щодо захисту правінвесторів (реєстр. № 2259) [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2259&skl=9]. 19 березня 2015 року парламентухвалив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонернітовариства» № 272-VIII, який був підписаний Президентом України 25 березня і опублікований 26 березня 2015року [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/272-viii].
Проектами зазначених Законів,серед іншого, передбачається підвищення рівня захисту правінвесторів в Україні через:
- запровадженняпохідного позову (право міноритарного акціонера подати позов в інтересах АТ провідшкодування збитків);
- впровадженнявідповідальності посадових осіб господарських товариств у випадку завданняшкоди товариству їхніми неправомірними діями;
- встановленняпорядку визнання правочину, вчиненого посадовою особою, недійсним та поверненняприбутку, отриманого за результатами такого правочину;
- наданняправа позивачу на отримання відшкодування від товариства своїх витрат у зв'язкуз судовим розглядом справи за позовом до посадової особи товариства провідшкодування завданих товариству збитків – у межах фактично одержанихтовариством сум;
- створенняумов для переходу квазі-публічних АТ у приватну форму;
- введенняінституту «незалежних директорів», які будуть представляти інтересиміноритарних акціонерів у публічних АТ;
- встановленнядетального регулювання угод із заінтересованістю, яке буде враховувати інтересивсіх акціонерів;
- запровадженняєдиного підходу до зниження кворуму для всіх АТ, в тому числі, у статутномукапіталі яких є корпоративні права держави і де вона є власником 50% і більшепростих акцій;
- удосконаленнямеханізму обрання кандидатів та діяльності органів АТ;
- встановленнязаборони зміни статутом АТ обсягу прав акціонерів щодо внесення пропозицій допорядку денного загальних зборів АТ, а також пропозицій щодо нових кандидатівдо складу органів товариства та порядку їх внесення;
-удосконалення механізму прийняття наглядовою радою АТ рішень у разідострокового припинення повноважень одного чи декількох членів наглядової ради;
-удосконалення механізму виплати АТ дивідендів, у т.ч. шляхом надання акціонеруправа звертатися до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріусом уразі невиплати АТ дивідендів (забезпечує стягнення заборгованості у безспірному порядку).
Надумку розробників проектів зазначених нормативно-правових актів, реалізація передбаченихв них законодавчих ініціатив забезпечить адаптацію законодавства України дозаконодавства Європейського Союзу в частині захисту прав інвесторів, надастьпозитивний сигнал для інвесторів (внутрішніх та зовнішніх), покращитьінвестиційний клімат та імідж України.
Загалом,запропоновані новації корпоративного законодавства відповідають актуальнимпотребам корпоративного сектора. На необхідності внесення наведених вищезаконодавчих змін неодноразово наголошувалось і науковцями, іюристами-практиками, і представниками бізнесу.
Позитивнооцінюючи вищеназвані зміни до законодавства, вважаємо необхідним, звернутиувагу і на приховані загрози законодавчих новел.
Так,запроваджувані правові механізми захисту прав інвесторів (похідний позов, притягненнядо відповідальності посадових осіб АТ, визнання недійсними правочинів товариствата ін.) на практиці можуть використовуватися для розпалювання корпоративнихконфліктів, рейдерства, корпоративного шантажу, усунення конкурентів тощо. Зменшеннюімовірності випадків зловживання акціонерами передбаченими законодавчиминоваціями правами могли б сприяти деталізація у законодавстві передумов та підставподання позовів, уточнення предмету позову, визначення підсудності зазначенихкатегорій справ.
Збільшеннякількості імперативних норм створює додаткові перешкоди АТ для організації корпоративнихпроцесів таким чином, щоб вони оптимально відповідали специфіці конкретноготовариства. До того ж, це підвищує ризик застосування фінансових санкцій до АТ,діяльність яких знаходиться у зоні постійного нагляду регулятора, наділеного повноваженнями «жорстко карати» порушників корпоративного законодавства.
Підсумовуючи викладене, зауважимо, що незважаючи напевні недоліки, у будь-якому випадку прийняття цих Законів є позитивним кроком,який свідчить про наміри держави реформуватикорпоративне законодавство з метоюзабезпечення дієвого захисту інвесторів АТ в Україні.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23180
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9748
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8862
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7730