"16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства
Щороку з 25 листопада по 10 грудня світ говорить про насильство. Але для України “16 днів” вже давно виходять за межі календаря.
Війна принесла більше: страх, ізоляцію, контроль, безкарність, цифрові загрози та сексуальні злочини, які часто замовчуються.
Україна: від закону до практики
За останні роки Україна зробила декілька ключових кроків:
• ухвалено закон про запобігання та протидію домашньому насильству (2017);
• ухвалено указ про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству за ознакою статі (2020);
• ратифіковано Стамбульську конвенцію (2022);
• впроваджується модель Барнахус для дітей, які постраждали від насильства.
Лише за останні три роки в Україні відкрито 15 Барнахус-центрів - це спільна робота держави, громадських організацій та міжнародної спільноти.

Насильства стало більше - і воно інше
Під час війни з’явилися нові прояви насильства:
• сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом;
• насильство під час евакуації;
• ізоляція сімей і неможливість втекти;
• цифровий контроль (телефони, листування, соцмережі).
Сьогодні багато проявів насильства відбувається не вдома, і навіть не на вулиці - а в телефоні.
Станом на зараз, в Україні немає повноцінної статистики щодо масштабів проблеми насильства у цифровому просторі. Та навіть з огляду дані UNICEF за 2019 році - 38% українців отримували погрозливі та/або принизливі повідомлення в інтернеті.

Домашнє, психологічне, економічне: більшість видів насильства не залишає синців
Пам’ятаю історію жінки з Херсонщини, яка з дитиною виїхала з окупації, та, здавалося, нарешті опинилася у безпеці. Однак у Львові вона зіткнулася з іншим видом насильства: чоловік забирав її банківську картку - “щоб оплачувати всі витрати”, мав пароль до її банківського застосунку, а іноді просто розпоряджався всією допомогою, яка приходила на її ім’я.
Її перше запитання до онлайн-сервісу, що допомагає жінкам, які опинилися в біді, було зовсім коротким: “Чи можу я сама розпоряджатися своєю карткою?” Звучить побутово. Але насправді це типовий приклад економічного насильства, коли жінка не має доступу до своїх грошей, не може купити необхідне собі та дитині й змушена “просити дозволу” на будь-яку покупку. Економічне насильство часто виглядає як «допомога» або «турбота», але позбавляє можливості ухвалювати рішення про власне життя.
Ми звикли уявляти насильство як фізичні побої. Але найчастіше це:
• заборона працювати;
• обмеження доступу до грошей;
• контроль пересування;
• приниження;
• постійні погрози.
Війна зробила людей вразливішими, а кривдників - сміливішими.
Українські дані
За даними ООН Жінки та ВООЗ:
• кожна п’ята жінка в Україні зазнає насильства;
• кількість звернень під час війни зросла;
• все більше запитів про допомогу надходить онлайн.
І громадські організації сьогодні часто перша точка входу.

Куди звертатися, якщо ви постраждали чи бачите насильство:
- Поліція — 102;
- 15-47 — урядовий контактний центр;
- 0 800 500 335 — Ла Страда;
- 0 800 213 103 — безоплатна правова допомога;
- онлайн-платформа SafeWomenHub;
- соціальні квартири, притулки;
- Барнахус-центри для дітей.
Допомога є. Її не потрібно боятися шукати.
Чому важливо не мовчати
Тому що мовчання - не захищає. І якщо раніше ми говорили про насильство як “домашню” проблему, то сьогодні - це питання безпеки громад, територій і цілої країни, яка переживає війну.
Україна вже змінює систему, і може змінити ще більше. Моя робота у сфері протидії насильству за понад 20 років показує: кожен голос, кожне звернення та дзвінок, кожне визнання проблеми наближає нас до суспільства, в якому жінка не терпить, а живе без страху.
- Саботаж мобілізації ув’язнених — злочин проти національної безпеки Микола Ореховський вчора о 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин вчора о 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець вчора о 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько вчора о 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар вчора о 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський вчора о 09:30
- Чи є мобілізація працівника підставою для продовження або перенесення щорічної відпустки Анна Мілієнко-Самсонова 08.12.2025 22:34
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 08.12.2025 15:11
- CSR-фандрейзинг: як бізнес і соціальні проєкти будують взаємовигідні партнерства Олександра Смілянець 08.12.2025 14:14
- Чому імпорт не гарантує світла: що стоїть за відключеннями "по аварійці" Ростислав Никітенко 08.12.2025 08:12
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Бронювання працівників: правила та вимоги 360
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 319
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 312
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази 180
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 136
-
БЕБ заявило про викриття схеми "дроблення" бізнесу мережею з продажу напівфабрикатів
Бізнес 10307
-
АРМА виставила на конкурс будинок, де нібито таємно жив Галущенко
Бізнес 7024
-
"Голова служби пише заяву на звільнення". Сухомлин – про скандал з дорогою в Буковель
Бізнес 6706
-
"Ми розбудили велетня": удар імперії, який її ж і вбив
Думка 4678
-
Не все трендовe – корисне: 6 "корисних" звичок, які виснажують, а не лікують
Життя 3668
