Про те, що у столиці небезпечно ходити вулицями, здається, поінформовані не тільки мешканці Києва, але й гості мегаполісу.
Проте, що у столиці небезпечно ходити вулицями, здається, поінформовані не тількимешканці Києва, але й гості мегаполісу. У зимовий період загроза життю таздоров’ю киян практично повсюди, і виникає як внаслідок некомпетентної роботикомунальних служб міста у боротьбі з природними явищами (ковзанка на автошляхахта тротуарах, бурульки на дахах, снігові замети, тощо), так і внаслідоксистематичного недогляду за комунальним господарством міста (прориви каналізаційнихмереж, аварії магістральних труб, тощо). Влітку, кияни мають докладати значнобільше зусиль для своєї безпеки: забруднені водоймища, розмиті дороги, зграїбезпритульних тварин, зсунення ґрунту, фонтани з окропом...
Чомув наші дні для нас прорив теплотраси, гейзери, що б’ють кип’ятком з-під землі;автомобілі, що опинилися під асфальтом чи навпаки про шляхи, де той асфальт й зліхтариком не знайдеш, вже перестали бути екстраординарними новинами? Чомусмертельні випадки на будівництвах (згадаймо, наприклад, нещодавнє падіннялюльки з висоти 8-го поверху у Голосіївському районі) чи розбійні напади навипадкових перехожих молодиків а-ля 90-ті роки з битами у руках стали практичнонормою для Києва?
Наприкінцітравня в центрі Києва на Подолі через зсуви зруйнувались 12 гаражів. Людивстигли врятувати машини. У квітні земля обвалилася на вулиці Кіровоградській,70, поруч з будівельним котлованом. Майже водночас трапився зсув на Богуславськомуузвозі: рухнуло 500 кубів землі. Небезпека чекає і в квартирах: в Києві 10300багатоквартирних будинків, 40-50% з них потребують серйозного ремонту, 30% –капітального. Чи можуть кияни сподіватися на те, що їх буде відремонтовано у2013 році? Напевне, ні. Чи можна сказати, що кількість аварій та екстремальних випадківз летальним результатом це показник роботи столичної влади? Напевно, так.
Нацьому тлі якось «природно» виглядає інформація про стан оглядового майданчику вМаріїнському парку, який визнали небезпечним через зсув ґрунту. Мабуть не длякого не секрет, що майданчик не став би «падати» у Дніпро, якби на цих схилахне запрацював вертолітний майданчик – вертодром «Дніпро-1»Центру адміністративно-ділової авіації. Ісаме тому, наразі, до робіт з укріплення схилу столична влада має намірзалучити кошти інвестора, який будував вертодром. Але хіба це єдина місцина встолиці, перебування на території якої є небезпечною для життя киян?! Якийінвестор унебезпечить інших містян від небезпеки прокинутися під завалами дахувласної домівки чи від ймовірності ошпаритися окропом з-під землі?
Якби там не було, але коли в кожному районі працювали райради, кожен мешканецьміг звернутися по допомогу до конкретного депутата. Останній знав, що йому несховатися за довжелезними владними коридорами адміністрацій та відомств. Будучив районі, на видноті, такий депутат щосили намагався вирішити поставлену передним проблему: ставив шлагбауми, «латав» дахи дитсадків, домовлявся з ЖЕКами,комунальними підприємствами та райадміністрацією про капітальні ремонти таогородження котлованів.
Сьогодні.Сьогодні ми маємо 120 нелегітимщиків у Київраді та киян, які у поєдинку завласне життя й здоров’я, не можуть покластися ні на стражів правопорядку, ні нароботу комунальників, ні на інвесторів від влади.
Скигленняна недостатню кількість коштів у місцевому бюджеті. Посилання на те, що роботиведуться попри всі фінансові та моральні перепони. Дороги ремонтуються, фасадимарафетяться, дерева висаджуються… Та чи дають щось ті косметичні ремонтикиянам? Вони потрібні, скоріше, для звітності, ніж для людей.
