Пайовий внесок на розвиток інфраструктури: історія не завершена?
В Верховній Раді пропонують повернення старого корупційного інструменту.
20 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (законопроект №1059 від 29.08.2019), яким було скасовано пайову участь у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури з 01.01.2021 року.
Почнемо з того, що ж являє собою такий пайовий внесок. Відповідно до ч.3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що діяв до 20 вересня 2019 року, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Тобто, фактично, це внесок, який платить забудовник до місцевого бюджету, і який має використовуватись на розвиток інфраструктури (будівництво доріг, шкіл, лікарень, стадіонів і т.д.).
На перший погляд, внесок повністю необхідний та логічний крок для забезпечення міста належною інфраструктурою та його розвитку. Проте, в чому ж була проблема?
По-перше, розміри пайового внеску не визначались в законі, також були відсутні методики їх розрахунків. В законі лише було вказано, що вони визначаються на розсуд органів місцевого самоврядування. По-друге, такі кошти йшли до загального бюджету міста, оскільки цільового фонду не було і неможливо було відслідкувати на які потреба вони використовувались. Крім того, пайовий внесок тягарем лягав на забудовника, і як наслідок, на покупців нерухомості. Як повідомляє юрист Юрій Брикайло, «за даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов'язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2%». Таким чином механізм був дуже непрозорим та корупціогенним, тому разом з його відміною всі видихнули в полегшенням.
Тоді чому ми знову говоримо про це сьогодні?
Справа в тому, що протягом 2020 року зареєстровано законопроект, що пропонує повернути механізм пайового внеску на розвиток інфраструктури.
Відтак, проєктом 2822 від 30.01.2020 року передбачено внести зміни до статей 7 та 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також та доповнити закон статтею 40, зокрема, щодо надання додаткових прав органу місцевого самоврядування щодо зобов’язання замовника будівництва (інвестора) передавати безоплатно до комунальної власності відповідного населеного пункту частину житлових приміщень у спорудженому будинку до 4 відсотків від загальної площі житлових приміщень такого будинку для багатоквартирних житлових будинків загальною площею від 500 квадратних метрів. Та встановити, що у разі якщо виділ передбаченої у пункті 3 цієї частини площі в натурі є неможливим або не допускається такий виділ згідно із законом – сплачується грошова компенсація вартості такої площі.
А також внести зміни до статті 12 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» та статей 3 та 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», повернувши норми що стосується пайової участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Знову ж таки, в законопроекті процедура визначення розміру та порядку використання такого внеску законопроектом не встановлюється. Розмір пайової участі, відповідно до законопроекту встановлюється органами місцевого самоврядування «та не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту». Таке формулювання надає широкі дискреційні повноваження органам місцевого самоврядування (тобто повноваження діяти повністю на власний розсуд). Крім того, такий цільовий внесок надходить до загального бюджету міста та його використання неможливо відслідкувати.
Відповідно до п.2.1. Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 корупціогенним фактором є невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями.
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26349
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21337
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15181
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9698
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9216