Деофшоризація або термінова зміна структури міжнародного бізнесу

Деофшоризація – світова тенденція, спрямована на боротьбу з приховуванням доходів підприємств, які формально належать компаніям, що знаходяться в офшорах.

Основна мета використання офшорів – оптимізація податків. За допомогою правильно структурованої офшорної компанії можна також досягти наступних цілей: захист власності, анонімність і конфіденційність, полегшена звітність.

Напрямки і базові принципи деофшоризації розробляє, в тому числі, Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Зазначена міжурядова організація займається виробленням світових стандартів в сфері протидії відмиванню злочинних доходів. Ще однією організацією, яка координує базові напрямки деофшоризації, є Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) веде список країн і територій, які не надають інформацію про податкових і фінансових операціях зареєстрованих в них юридичних осіб. Члени ОЕСР приймають фінансові та фіскальні санкції щодо вказаних країн.

Вищевказані та інші організації активно розробляють нормативні акти, які спрямовані на нейтралізацію юрисдикцій, які дають можливість оптимізувати податки. Основними напрямки деофшоризації є:

— впровадження правил про контрольовані іноземні компанії (КІК),

— впровадження механізмів міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях, механізми міжнародного автоматичного обміну інформацією про бенефіциарних власників компаній і бенефіціарів трастів,

— активне міжнародне впровадження «Плану BEPS»,

— впровадження положень MLI Конвенції. 

Контрольовані іноземні компанії.

Наприкінці 2018 року Міністерство Фінансів України презентувало проект Закону «Про внесення змін до ПКУ з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування і виведенню прибутків з-під оподаткування». Законопроект є досить об’ємним і пропонує внести значні зміни з багатьох питань, пов’язаних із оподаткуванням.

Одним із нововведень цього законопроекту є запровадження поняття «контрольовані іноземні компанії» і правового регулювання вказаного поняття (закріплено пунктом 392.1. Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Суть правил КІК полягає в оподаткуванні скоригованого прибутку іноземних компаній на рівні українських податкових резидентів — фізичних осіб — контролюючих осіб. Такими вважаються фізичні особи — резиденти України, котрі є бенефіціарними власниками КІК.

Платником податку стосовно прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа.

Вказані зміни, ймовірно, запрацюють уже в 2019 році. Таким чином, запропонованим законопроектом, разом з очікуваним підписанням міжнародної угоди про автоматичний обмін податковою інформацією, впроваджується правовий механізм для підвищення прозорості бізнесу. На платників податків покладається ціла низка обов’язків, за невиконання яких, як ми бачили, настає досить суттєва фінансова відповідальність. 

Спільний стандарт звітності (CRS).

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між державами-членами Багатосторонньої конвенції про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Конвенція MCAA).

Станом на сьогодні Україна не здійснює обмін інформацією.

Механізм функціонування CRS такий: банки збирають інформацію про фінансову діяльність за рахунками фізичних осіб і корпоративними рахунками компаній та передають її податковим органам своєї країни, які направляють цю інформацію у країну податкового резидентства власника такого рахунку.

Інформація, яка підлягає автоматичному обміну, включає: ім’я, адресу, податковий номер, дата та місце народження (для фізичних осіб); інформація про таку компанію та про її бенефіціарів (для юридичних осіб); країну резидентності; номер рахунку; назва та ідентифікаційний номер фінансової устави, в якій відкрито рахунок; баланс на рахунку; загальна сума нарахованих дивідендів, відсотків, роялті та доходів від продажу фінансових активів.

Україна перебуває в процесі погодження CRS і, ймовірно, протягом невеликого періоду часу обмін інформації запрацює.

BEPS.

Base erosion and Profit Shifting – план Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку.

План передбачає 15 кроків.

Багатосторонній механізм боротьби з податковим плануванням, спрямованим на уникнення зменшення податкової бази та протидія переміщенню оподатковуваного прибутку до юрисдикцій з більш сприятливим режимом оподаткування.

Україна приєдналась до BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) і Міністерство фінансів України розробило Рекомендації з реалізації плану дій з BEPS, в яких розказано, що потрібно зробити для реалізації мінімальних стандартів плану.

Мінімальні стандарти  були створені для боротьби з проблемами у випадках, коли бездіяльність з боку однієї країни може призвести до негативних наслідків в інших країнах.

Деякі положення:

— Пільгові податкові режими і обмін інформацією про рішення у сфері оподаткування.

— Запобігання наданню податкових пільг у міжнародних угодах.

— Перегляд підходу до звітів про трансфертне ціноутворення.

— Вирішення конфліктів.

Сьогодні на основі положень BEPS в Україні досить досконало розроблені правила ТЦО (стаття 39 Податкового кодексу України).

Конвенція MLI.

Вказана Конвенція та Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

У 2018 році Україною підписано Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI).

Приєднання до указаної угоди надає змогу внести зміни до більшості чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Україна задекларувала намір змінити 77 діючих Конвенція. Конвенція передбачає запровадження Тесту основної мети (Principle Purpose Test), який запроваджується у більшості країн, включаючи Україну.

Мета зазначених нововведень – запобігання неправомірному застосуванню пільг за податковими угодами. Пільги за податковою угодою між двома юрисдикціями не надаватимуться стосовно прибутку чи капіталу, якщо є підстави вважати, що отримання такої пільги було однією з основних цілей транзакції/операції або створення структури.

На виконання указаної конвенції Міністерством фінансів України було розроблено Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Законопроектом передбачена зміна статті 39 ПКУ в частині доповнення її пунктом 39.2.1.10, що передбачає:

Контролюючий орган під час визначення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків, який здійснює контрольовані операції, має право не враховувати для цілей розрахунку податкових зобов’язань такого платника податків фінансові та економічні результати контрольованих операцій у разі одного з таких випадків: — відсутня розумна економічна причина (ділова мета) здійснення таких операцій; — проведення операції не передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому; — головною ціллю або однією із головних цілей контрольованих операцій є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків. За відсутності розумної економічної причини (економічної вигоди) та/або ділової мети в результаті здійснення контрольованої операції для цілей оподаткування така операція буде вважатися такою, що не відбулася.

Підсумовуючи все вказане, сьогодні українські фіскальні органи, а також міжнародні структури та банки втілюють в життя та продовжують запроваджувати заходи, що мають наслідком унеможливлення використання офшорів, блокування банківських трансакцій з офшорами, донарахування податків для українських компаній у разі їх роботи з офшорами з метою ухилення від сплати податків.

Така ситуація викликає необхідність змінювати структуру роботи бізнесу з метою його захисту та уникнення негативних фіскальних наслідків, а також втрати коштів на банківських рахунках.