Уникнення штрафних санкцій за порушення валютного законодавства
У статті наведенні способи уникнення штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (порушення строків валютних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами).
Уникнення штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (порушення строків валютних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами)
Санкції за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами:
- порушення резидентами передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону обов’язків, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки(вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
- накладення штрафіву випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
· тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльностіу випадках порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
СПОСОБИ УНИКНЕННЯ САНКЦІЙ
1. Звернення з позовом до суду
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
- У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено;
2. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Висновок:Таким чином, у випадку, якщо строк валютних розрахунків закінчується і Ви бачите, що сума заборгованості і відповідно штрафні санкції (0,3 % за кожен день прострочення) будуть значними, а, окрім цього, при великих сумах заборгованості є загроза, окрім накладення на підприємство обов’язку сплати пені, застосування до резидента режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічних операцій, або взагалі заборона здійснювати зовнішньоекономічну діяльність – то у такому разі потрібно звертатись до суду із вимогою про стягнення заборгованості. Якщо це дружній контрагент, однак, він, наприклад, не встигає виготовити продукцію, що поставляється по зовнішньоекономічному контракту, то позов можна подавати до місцевих господарських судів. У разі позитивного рішення штрафні санкції за порушення строків валютних розрахунків не накладаються. Окрім цього, контрагент, ймовірно, взагалі не знатиме про це судове провадження, а якщо і знатиме, то його можна попередити, що це фіктивний суд – захист від фіскальних санкцій. При подачі позову до суду потрібно виходити із співрозмірності штрафних санкцій та розміру судового збору, який потрібно оплатити, а також від ймовірності перемоги у справі. Якщо контрагент «не дружній», то позов потрібно уже направляти до арбітражного суду, арбітражне рішення виконати набагато легше. Строк валютних розрахунків теж призупиняється, а в разі виграшного рішення, санкції взагалі не накладаються.
Два основних наслідки, які уже зазначались:
1. Суд задовольняє позов – пеня не нараховується взагалі.
2. Суд відмовляє у задоволенні позову – пеня нараховується за весь час.
Можливі ще два випадки:
1. якщо суд приймає Ухвалу про затвердження мирової угоди по справі після повного погашення боргу нерезидента, що за правовими наслідками рівнозначно прийняття судом рішення про задоволення позову, - пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом(ст. 4 Закону № 185, п. 7 год. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. 30 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.94 р. № 4002-XII);
2. суд прийме рішення про припинення (закриття) провадження у справі за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом після подачі позовної заяви в суд, що в розумінні Закону № 185 рівнозначно рішенням суду про задоволення позову, пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом(ст. 4 Закону № 185, постанови Верховного Суду України від 13.02.12 р. по справі № 21-422а11 і від 27.02.12 р. по справі № 21-387а11, ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).
Таким чином, звернення до суду ефективний механізм уникнення штрафних санкцій за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
2. Виконання грошового зобов’язання поручителем
Згідно зі статтями 553 — 559 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку частково або у повному обсязі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Оскільки порука є додатковим зобов'язанням щодо основного, то укладення договору поруки можливе тільки після виникнення основного зобов'язання, посилання на яке в договорі є обов'язковим. Враховуючи те, що відповідно до договору поруки поручитель має зобов'язання за виконання боржником (резидентом) свого зобов'язання перед кредитором (нерезидентом), то платежі резидента поручителя в іноземній валюті за кордон, і в межах території України є виконанням ним цього зобов'язання перед нерезидентом щодо оплати товарів (робіт, послуг), що надані резиденту України та є такими, що не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Валюта виконання грошового зобов’язання за договором поруки гривня (перерахунок на момент оплати згідно з курсом НБУ. Після оплати – потрібно надати банку інформацію про таку оплати і вказати банку, що немає порушення норм законодавства, оскільки зобов’язання було виконане поручителем.
Таким чином, ми можемо в основному договорі з контрагентом прописати невеликий пункт про відповідальність поручителя. Однак цей пункт зробити непримітним і не конкретним.
У Договорі між кредитором і поручителем (своєю компанією) вказати, що у разі, якщо боржник протягом 5 днів з моменту настання граничного строку розрахунку по зовнішньоекономічному договору не здійснює такого розрахунку – за вимогою Кредитора таку оплату повинен здійснити поручитель.
Для того, щоб Договір поруки не мав «вигляду» фіктивності – потрібно, щоб було наявне невелике прострочення по розрахунку по ЗЕД – хоча б 5-10 днів. Таким чином, вдасться показати реальність правовідносин між кредитором та поручителем.
У разі, якщо зрозуміло, що у визначені строки контрагент не здійснить розрахунків за зовнішньоекономічним договором, то потрібно заднім число укласти договір поруки із своєю «компанією», направити їй вимогу про оплату заборгованості за боржника на основі договору поруки і така компанія здійснить оплату заборгованості. Таким чином, прострочення валютних розрахунків (окрім формальних 5-10 днів) не буде з одного боку і штрафних санкцій вдасться уникнути, з іншого боку контрагент про таку оплату нічого знати не буде і з часом здійснить оплату по основному договору. Після оплати заборгованості по основному боргу вказана сума може бути переведена поручителю, щоб уникнути бухгалтерських розбіжностей.
Вказана схема досконало підходить до зобов’язань, коли резидент виступає постачальником, а нерезидент запізнюється з оплатою товару.
Конкретний алгоритм дій при залучені поручителя:
- Складаємо окремий договір поруки, у якому чітко зазначаємо, за яким основним договором (постачання, купівлі-продажу) поручитель бере на себе відповідальність за виконання зобов'язання боржником.
- Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник: сплата основного боргу, однак не відповідає за неустойку, проценти, відшкодування збитків (дивимося основний договір). Можна передбачити інший обсяг відповідальності, тобто зменшити відповідальність (ризики) поручителя.
- Кредитор звертається до поручителя виконати зобов'язання за договором поруки.
- Після оплати заборгованості Поручителем є два варіанти дій: з одного боку боржник не знає про таке виконання, тобто він може оплатити заборгованість (згодом) основному кредитору – це кращий варіант. Можна також пред’явити вимогу боржнику від поручителя. Однак цим можна налякати боржника, оскільки він думатиме, що має місце якось незаконна схема.
- Тому найкраще чекати оплати від Боржника суми боргу, яку він оплатить основному Кредиторові. Після такої оплати, суму поруки повернути поручителю. Такий механізм прописати в Договору поруки.
Важча ситуація, коли резидент виступає замовником певного товару закордоном і нерезидент запізнюється із його поставкою. У даному випадку, звичайно, найкраще застосовувати спосіб захисту від штрафних санкцій у вигляді позову до суду. Звичайно, Поручитель виконати зобов’язання щодо поставки товару замість боржника не може.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21266
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19650
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7865
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7710
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6650