Купувати тут і зараз – українці змінюють ставлення до кредитних карток
Негативні прогнози скептиків щодо стихійного зростання кредитних неповернень під час воєнного стану і, відповідно, банківських збитків – не справдилися.
Фінансисти активно працювали з позичальниками і змогли стабілізувати свої кредитні портфелі. Після цього Національний банк істотно поліпшив свою оцінку щодо можливих кредитних втрат банківської системи – з 30% до 20% портфеля, що відображено в його червневому "Звіті про фінансову стабільність".
Паралельно банки працювали над своїми кредитними програмами, які в останні місяці користуються все більшим попитом. Ще на початку 2023 року були побоювання, що кредитування населення істотно скорочуватиметься, але українці дедалі активніше ним цікавляться і банки роблять нові пропозиції. Насамперед маю на увазі програми з карткового кредитування – кредитні ліміти та оплати частинами. З'являються нові ексклюзивні пропозиції спільно з партнерами, зокрема і зі знижками на оплату товарів/послуг у різних напрямках – від спортивних клубів/товарів до побутової техніки та електроніки. Кожен може вибрати потрібний йому напрямок, і на ділі побачити, що товар/послугу оплачені кредиткою можна отримати дешевше, ніж готівкою.
Банки регулярно відновлюють фізособам раніше згорнуті кредитні ліміти або збільшують діючі. Звісно, якщо людина сумлінно обслуговує свою заборгованість і має позитивну кредитну історію. Часто люди самі просять підняти їм кредитну планку, і ми йдемо назустріч.
У 2023 році є всі підстави для збільшення обсягів карткового кредитування щонайменше з двох причин. По-перше, за рахунок відновлення банками старих кредитних карткових програм і впровадження нових. По-друге, завдяки тому, що населення дедалі охочіше й активніше ними користується. Що ми не завжди спостерігали у 2022-му, особливо на початку повномасштабного вторгнення, коли люди не були впевнені в завтрашньому дні і боялися позичати гроші.
Другий момент – це адекватна реакція споживача на високу інфляцію у країні. Звісно, індекс споживчих цін скорочується в останні півроку, особливо, за рахунок заходів НБУ: якщо 2022 рік закінчився на рівні 26,6%, то у травні 2023-го ми мали вже 15,3%. Але і сам Нацбанк, і населення розуміють, що це ще високий рівень, і реагують адекватно.
Домогосподарства стали дедалі рідше відкладати свої покупки і намагаються їх робити оперативно, якщо є можливість. А банки роблять усе, щоб їм допомогти в цьому – надають кредитні ліміти/програми, коли українцям не вистачає грошей. Люди розуміють, що немає сенсу довго і нудно збирати на телевізор, посудомийку або мобільний телефон.
Адже поки вони відкладатимуть гроші на всі ці покупки, ті в гривні дорожчатимуть. У підсумку виявиться, що їм було вигідніше придбати щось у кредит і зробити це одразу, ніж чекати, поки вдасться накопичити потрібну суму.
На тлі 15%-ої інфляції і постійних переписувань цінників у торгових мережах банківські кредитні ставки вже не здаються високими. Особливо з урахуванням спецпрограм, знижок і грейс-періодів, які в середньому по ринку перебувають на рівні 2 місяців, а часом можуть досягати 120 днів. Якщо людина розуміє, що до жаданої покупки їй залишається 60-120 днів (щоб зібрати всю суму), то вже не відкладає її в довгий ящик. А робить придбання тут і зараз, щоб не переплачувати потім. Адже грейс-період дає можливість тривалий час безкоштовно користуватися банківським кредитом. Нерозумно не використовувати таку можливість.
Ставлення споживачів поступово змінюється. Кредитну картку вже не сприймають як щось дороге і недоступне, за що доведеться переплачувати. Ні. Кредитка – можливість заощадити на чомусь, що точно не дешевшатиме згодом, а навпаки, має всі шанси зрости в ціні. Або в темпі поточної інфляції, або ще сильніше – залежить від виду товару/послуги та постачальника.
Для всіх, хто відкладав якісь покупки на майбутнє і чогось чекав, це зараз основна порада – не зволікайте. Купуйте тут і зараз, а банки постараються максимально вам допомогти. Зрештою, для цього і потрібні кредитки.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 24337
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7869
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6240
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4085