Де обіцяна киянам компенсація за підвищені тарифи? За що «здали Севастополь»?

У цьому місяці жителі, принаймні столиці України, отримають нові платіжки, за якими за послуги гарячого водопостачання доведеться заплатити на 34%, а за централізоване опалення на 41% більше. Про обіцяні компенсації для незахищених верств населення вже не

У цьому місяці жителі, принаймні столиці України, отримають нові платіжки, за якими за послуги гарячого водопостачання доведеться заплатити на 34%, а за централізоване опалення на 41% більше. Про обіцяні компенсації для незахищених верств населення вже не чути.

Здавши Севастополь в оренду до 2042 року, влада по гарячим слідам, намагалася «заспокоїти» громадян, пообіцявши, що такий стратегічний крок дозволить не підвищувати тарифи на ЖК-послуги, адже ціна на газ буде меншою.

Газ, і справді став коштувати на 30% дешевше - $230 за тис. куб. м. а не $330, як було обумовлено в угодах Тимошенко. Та виграли від цього олігархи та влада, причому двічі. По-перше - для підприємств, власниками яких є більшість із народних обранців та близьких до них осіб, блакитне паливо вартує менше. По-друге, додаткові прибутки вони отримають від зібраних з населення додаткових поборів  «за комуналку».

Крім того, підвищення тарифів не обговорювалося на жодних громадських слуханнях та не було погоджено із профспілками, що прямим чином порушує Генеральну Угоду між урядом, роботодавцями та профспілками.

Можливо, тарифи на комунальні послуги і повинні підвищуватися, але питання як? і коли? Чи відомо нам сьогодні, за які саме послуги ми сплачуємо? Чи повинні ми платити за «тепленьку» водичку і холодні батареї взимку ледь не подвійну ціну?

Перш ніж вести мову про додаткові стягнення з громадян, влада повинна розробити та прийняти чіткий план реформ у сфері житлово-комунального господарства. Перш за все, необхідно розмежувати тарифи на послуги для найбідніших і найбагатших. Зокрема, варто запровадити податок на майно, внаслідок якого заможні громадяни допоможуть акумулювати кошти для бюджету і комунальних субсидій соціально незахищеним особам. Крім того, необхідно запропонувати чітке планування витрат на реформаторські заходи, адже сьогодні до 60% води і 80% тепла втрачається, не доходячи до споживача.

Одним лише підвищенням тарифів влада не досягне жодного результату. Без реформ ми й надалі платитимемо за ремонт дірявих водогонів та системи газопостачання, а зібрані гроші осідатимуть в кишенях олігархів.