Про обов’язкове оподаткування закордонних грошових переказів
Замість здійснення реформ, які відробили б реальний сектор економіки, забезпечили населення України робочими місцями та гідною зарплатою європейського рівня, влада й далі йде екстенсивним шляхом збільшення податкового тиску і запровадження нових поборів.
Днями Міністерство доходів і зборів нагадало про обов’язковістьоподаткування грошових переказів з-за кордону. Для переказів, розмір якихстановить не більше 11470 грн. податкова ставка складає 15%, а для більших -17%.
В чому суть?
Замість здійснення реформ, які відробили б реальний сектор економіки,забезпечили населення України робочими місцями та гідною зарплатоюєвропейського рівня, влада й далі йде екстенсивним шляхом збільшенняподаткового тиску і запровадження нових поборів. Демонструючи повнубезпорадність у спробах навести порядок у сфері вчасної виплати і оподаткуваннязарплати в Україні, чинний уряд намагається заткнути бюджетні діри зарахунок збільшення оподаткуваннязарплати і грошових переказів тих, хто працює за межами країни, тобто українських трудових мігрантів і навіть тих, хто вже назавждиемігрував з України, але фінансово підтримує своїх рідних і близьких.
Негатив від влади:
По-перше, чинна влада безсоромно намагаєтьсявирішити свою головну економічну проблему, суть якої полягає в акумуляції удержавному бюджеті якомога більшої кількості грошових потоків і подальшого їхдерибану, за рахунок тих людей, яких не змогла забезпечити заробітком всерединікраїни і витіснила у чужі краї. Інакше кажучи, чинний уряд намагається жити за рахунок тих, на доходи яких не маєжодного морального права.
По-друге,ніхтоне звертає уваги ту важливу обставину, що така примітивна економічна політикачинної влади зменшує на 50% прямі, природні, ніким не опосередкованібезвідсоткові інвестиції в українську економіку, якими, по суті, є грошовіперекази українських трудових мігрантів своїм сім’ям. Протягом останніхроків українські заробітчани і емігранти нової хвилі є найбільшими інвесторамив нашу економіку. Лише впродовж 2012 року, за даними Нацбанку України, зврахуванням офіційних і неофіційних трансферів, грошові перекази в Українусклали 7,5 млрд. доларів США. Водночас прямі іноземні інвестиції за цей періодстановили лише 6,5 млрд. доларів. Але це – легальні надходження. Більшістьтрудових емігрантів пересилають свої кошти нелегально. У середньому, лише напоточні сімейно-побутові витрати щомісяця кожен заробітчанин надсилає своїмродинам, суму еквівалентну 200 доларам США. Тому, за нашими підрахунками,реальний обсяг інвестицій українських трудових мігрантів і нових емігрантів увітчизняну економіку щороку сягає суми від 16,8 млрд. доларів. Але уряд обмежуєпрямий доступ цих інвестицій в українську економіку, забираючи за допомогоюподатків не менше її половини у державний бюджет і перерозподіляючи потім їїміж «своїми».
По-третє,доходинайбільшого інвестора в українську економіку незаконно піддаються подвійному інавіть потрійному оподаткуванню.
Справді, отримавши зарплату або інший дохід у країні перебуванняукраїнський трудовий мігрант або новітній емігрант слухняно сплачуютьвідповідні збори на соціальне страхування і по доходний податок згідно іззаконодавством країни, де працюють. Якщо вони цього не зроблять, - не матимутьдозволу на працю наступного року.
Однак, на частину цього вже оподаткованого доходу наших громадян і колишніхспіввітчизників, яку вони пересилають на підтримку своїх сімей в Україні, чатують додаткові податки, запровадженіукраїнською владою – податок на грошовий переказ з-за кордону, про який йдеться(розмір ставки 15-17%) і так звана«добровільна» сплата єдиного соціального внеску, законодавство про порядокстягнення якої набрало чинності з 9 травня поточного року. З січня по листопад2013 року мінімальна ставка цього податку, становитиме 24,5% тієї середньої суми (200 доларів США), яку щомісяця кожензаробітчанин надсилає в Україну для задоволення поточних сімейно-побутовихпотреб своєї сім’ї. Таким чином, доходи громадян України, які працюють закордоном, на відміну від тих, хто заробляє всередині країни, оподатковуютьсятричі – один податок вони сплачують за кордоном і два в Україні. Таким чином,на кожні 200 доларів США, які кожен заробітчанин надсилає щомісяця длязадоволення потреб своєї сім’ї українська влада накидає податковий зашморг урозмірі 39,5%. Якщо ще врахувати9,7% збору за банківську операцію з цією сумою, то можна стверджувати, що коженукраїнський закордонний заробітчанин втрачає мінімум 49,2% (фактично половину ібільше) того, що надсилає до України для своєї сім’ї.
Що робити?
По-перше, уряд має вирішувати проблеми наповнення бюджету за рахунокреальних зрушень у власній економіці і за рахунок оподаткування громадян, якіпрацюють на створених українським урядом робочих місцях, а не за рахунокоподаткування громадян, які працюють на робочих місцях, створених розумом іенергією урядів та підприємців інших країн.
По-друге, законодавчій, виконавчій і судовій владі слід грунтовно зайнятисявдосконаленням законодавства і управлінської практики з метою усуненнямподвійного і потрійного оподаткування громадян України, які працюють за кордоном.Така практика неприпустима і суперечить міжнародному трудовому законодавству,зокрема кільком конвенціям Міжнародної організації праці.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 355
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 206
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 126
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
36286
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11676
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11267
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
10957
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 9964