Що принесуть зміни оподаткування КІК: погляд податкового консультанта
19.10.2022 р. у Верховній Раді України зареєстровано Законопроєкт № 8137«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній», яким запропоновано внести суттєві зміни щодо КІК.
У цій статті я акцентую увагу на найголовніших змінах та проведу паралель між змінами, які пропонуються внести, і тими нормами, що зараз містяться в поточних положеннях ПКУ.
1. Визначення дати, з якої встановлюється контроль щодо КІК
Зміни в пп. 392.1.2 ПКУ передбачають, що іноземна компанія визнається КІК станом на 31 грудня відповідного календарного року.
Поточними положеннями ПКУ зараз не встановлена така дата.
2. Зміни щодо розрахунку розміру частки опосередкованого володіння
Зміни до пп. 392.1.4 ПКУ деталізують умови в разі опосередкованого володіння, а саме:
— якщо одна або декілька КІК разом з контролером володіють часткою в іншій іноземній компанії у розмірі 50 і більше відсотків, така інша іноземна компанія вважається КІК щодо того самого контролера.
У поточних положеннях ПКУ зараз міститься розрахунок опосередкованого володіння, де визначено, що у разі, якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
3. Зміни щодо порядку оподаткування КІК у разі фактичного контролю над іноземною юридичною особою
Зміни стосуються пп. 392.1.4 ПКУ, якими запропоновано внести норми відносно фактичного контролю, а саме:
1) якщо особа здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою, то вважається, що така особа володіє часткою в КІК у розмірі 100 відсотків;
2) якщо декілька резидентів України здійснюють фактичний контроль, то вважається, що розмір їх часток в КІК є рівним.
У поточних положеннях ПКУ норми, які регулюють фактичний контроль, зараз відсутні.
4. Зміни щодо організацій, які не відносяться до КІК
Зміни передбачають доповнення пп. 392.1.1 ПКУ нормою, де визначено, що не є КІК благодійні та громадські організації, яким відповідно до законодавства іноземної держави та/або документів, що регулюють їх діяльність, заборонено здійснювати розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці), членів управління та інших пов’язаних з ними осіб, як в процесі здійснення діяльності такого суб'єкта, так і у зв’язку з його припиненням (ліквідацією, реорганізацією).
У поточних положеннях ПКУ норма щодо таких організацій відсутня.
5. Зміни щодо порядку розрахунку скоригованого прибутку КІК
1) необхідності застосування правила «витягнутої руки»;
2) подачі відповідної документації з трансферного ціноутворення щодо КІК;
3) відображення у звіті про КІК операцій із нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) згідно з переліком таких нерезидентів, затвердженого КМУ.
6. Зміни щодо визначення часток володіння особами, що мають спільний контроль
Запропоновано конкретизувати норму пп. 392.1.4 ПКУ і передбачити, що для визначення володіння особою відповідною часткою, усі права, що належать такій особі вважаються сумою часток, які належать:
1) іншому із членів подружжя;
2) неповнолітнім дітям (в тому числі усиновленим) та/або особі, над якою встановлено опіку чи піклування, щодо якої таку фізичну особу призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
7. Зміни щодо подання звіту про КІК
Змінами до пп. 392.5.2 ПКУ конкретизовано подання звіту про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за наступний за звітним календарний рік.
До звіту обов’язково додаються завірені копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку чи наявність збитку КІК за звітний (податковий) рік.
8. Зміни щодо підстав для перевірки контролюючими органами
Зміни допп. 392.6.4.1 ПКУ більш детально розкривають підстави перевірки, зокрема, отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про:
1) невідображення контролюючою особою у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК;
2) неповідомлення контролюючою особою про:
а) набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи;
б) початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою;
в) відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені ПКУ.
У поточних положеннях ПКУ зараз містяться загальні підстави щодо перевірок, якими є:
1) отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання платником податків або подання з порушенням вимог, зазначених ст. 392 ПКУ;
2) ненадання відповіді контролюючому органу згідно з пп. 392.6.2 ПКУ.
9. Зміни щодо особливостей перевірок згідно з пп. 392.6.4.3, 392.7 ПКУ
Зміни до пп. 392.6.4.3 ПКУ передбачають надання контролюючому органу копій первинних документів у документальній чи електронній формі, а також подання таких документів протягом 60 календарних днів з дати отримання запиту.
Також запропоновано внести нову норму — пп. 392.7 ПКУ, яка зараз відсутня в поточних положеннях ПКУ, та визначає, що документи/копії документів, які складені іноземною мовою, надаються з перекладом на українську мову.
Щодо особливостей перевірок, в поточних положеннях ПКУ зараз міститься лише норми, передбачені пп. 392.6.4.3 — 392.6.4.6 ПКУ.
10. Зміни щодо кількості перевірок
Змінами до пп. 392.6.4.4 ПКУ запропоновано збільшити період, щодо якого контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки протягом трьох календарних років.
У поточних положеннях ПКУ зазначено — протягом двох календарних років.
11. Повідомлення про КІК
Зміни до п. 120.7 ПКУ щодо повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особоюстосуються розмірів штрафних санкцій за:
1) неповідомлення про КІК — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (у 2023 році 1 мінімум складатиме 2684 грн, а сума штрафу становитиме 134 200 грн).
Поточними нормами ПКУ зараз передбачено більший штраф у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2023 році сума штрафу становила б 805 200 грн).;
2) несвоєчасне повідомлення про КІК — тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 25 розмірів прожиткового мінімуму (до 67 100 грн).
У поточних положеннях ПКУ така норма зараз відсутня.
Враховуючи перехідний період, пунктом 54 підр. 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік.
Звіт про КІК за 2022-2023 роки подається до 1 травня 2024 року одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.
Висновки
Ключові поради для власників іноземного бізнесу:
● Перевірте, в яких компаніях ви маєте частки, в тому числі де ви не єдиний власник
● Повідомте ДПС про всі такі бізнеси за кордоном
● Контролюйте ведення звітності у 2023 році, щоб у 2024 році вчасно подати звіт за КІК
● Збирайте всі документи та вчасно відповідайте на запити ДПС
Якщо ви будете дотримуватися цих порад, вам вдасться з великою ймовірністю уникнути стотисячних штрафів і пройти податкові перевірки вашої звітності про КІК без проблем і нервів.
