Державний і приватний сектори: Час партнерства, а не конкуренції
Державний і приватний сектори — дві площини, які давно прийнято протиставляти в Україні.
Державний і приватний сектори — дві площини, які давно прийнято протиставляти в Україні.
Чи варто робити з держави та інвесторів конкурентів? Розвинені країни і ті, які прагнуть цього розвитку вже відмовились від таких протиставлень. Адже фактично в більшості аспектів мета і держави, і бізнесу співпадає . От лише в методах її досягнення вони розходяться.
Втім, є механізм, здатний об’єднати обидва сектори - державно-приватне партнерство.
Що таке державно-приватне партнерство?
Парадоксально, але попри те, що ДПП достатньо популярний механізм в ряді країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки чіткого визначення для нього досі не існує.
За своєю суттю, державно-приватне партнерство - це об’єднання державних ресурсів з потенціалом інвесторів, що дозволяє розвивати інфраструктуру, будувати аеропорти, лікарні, школи, перетворювати сміттєзвалища на сучасні переробні заводи (деякі з них навіть виробляють енергію), розвивати практично будь-яку галузь.
В цьому процесі держава визначає об’єкти, які потребують модернізації, реконструкції тощо. Звісно, при цьому, оцінюється і інвестиційна привабливість проекту для потенційних приватних партнерів. Більш за те, оцінюється і реальна користь від такого проекту і для громад.
Партнер же, приймаючи і виконуючи інвестиційні зобов‘язання (вони встановлюються у договорі між інвестором і державою), отримує в управління сам об’єкт на термін від 5 до 50 років. Разом з об’єктом держава передає партнеру і частину ризиків.
Інколи формується хибна думка, що свого роду це прихована приватизація об’єкту інвестором. Ні, це не приватизація. Всі ключові розуміння закладені в слово “партнерство”.
Адже при реалізації проекту ДПП, підкреслю, партнер отримує його в управління, а право власності залишається за державою. Модернізація, реконструкція чи створення об’єкта лягає на плечі саме інвестора, а по закінченню терміну договору він повертається в управління державою. При цьому, протягом дії договору інвестор отримує прибуток, з якого платить податки до бюджетів усіх рівнів.
Тобто це реальний шанс вийти з поля визначення держави і бізнесу як команд-противників - і шанс їх об’єднати в таку собі “збірну”. Противник якої - розруха, безробіття і відсутність гідних умов життя.
Що може дати ДПП Україні?
В робочих поїздках Міжурядових комісій на власні очі бачив результати реалізації ДПП в інших країнах. Це і один з найбільших в світі аеропортів, і модернізований порт, і сучасна лікарня, здатна приймати до 30 тисяч пацієнтів щоденно, і сміттєпереробний завод з можливістю виробляти електроенергію, який замінив собою небезпечне звалище.
Найбільша родзинка державно-приватного партнерства в тому, що його можна вміло і ефективно використовувати саме на місцевих рівнях. Адже враховуючи сьогоденні особливості України, саме на місцевому рівні існує потреба і модернізації, і реконструкції, і просто створення певних об’єктів.
При цьому, сама специфіка механізму вже на етапі будівництва чи реконструкції дає гарантії щодо якості виконання робіт. Адже фактично приватний партнер вкладає у свій завтрашній прибуток, і не зацікавлений у створенні додаткових операційних витрат у майбутньому через неякісні роботи на початкових етапах.
Сьогодні на етапі підготовки конкурси щодо реалізації ряду проектів. Один з найбільших — «Енергетичний міст «Україна-ЄС»», очікуваний розмір інвестицій в який складає 243 млн євро. Цікаво, що проект було ініційовано приватним сектором. Мета проекту – створення умов для інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E.
Ще два великих об’єкти, щодо яких готуються конкурси з визначення приватного партнера — ДП «Стивідорна компанія «Ольвія»» та ДП «Херсонський морський торговий порт».
Як це має працювати в Україні?
Останні три роки Міністерство економічного розвитку та торгівлі приділило чимало своєї уваги саме крокам, які дозволять механізму ДПП запрацювати на повну силу:
- 2016: удосконалено процедури ініціювання проекту та проведення аналізу ефективності ДПП
- 2017: впроваджено механізм заміни приватного партнера ("step-in-right")
- 2018: підготовлено нову редакцію комплексного концесійного законодавства
І з огляду на те, що проекти ДПП в Україні вже починають реалізовуватися, нині є кілька важливих важелів, які можуть прискорити цей процес і зробити його успішнішим.
Перший важіль, звісно, законодавчий. Важливим кроком має стати ухвалення в другому читанні Верховною Радою України проекту закону №8125 «Про концесії». Ще рік тому цей законопроект успішно пройшов перше читання. Нова редакція цього закону забезпечує:
- збалансованість інтересів всіх стейкхолдерів для модернізації інфраструктури та підвищення якості послуг населенню;
- систематизацію чотирьох чинних законів України, що регулюють здійснення концесійної діяльності;
- його гармонізацію із законодавством про ДПП;
- імплементацію кращого міжнародного досвіду.
Крім того, підготовлено також законопроекти 8126, 8127 та 8128. Вони передбачають внесення змін до 30 Законів України, пов’язаних з державно-приватним партнерством та концесією.
Ще один відповідальний крок — зміцнення інституційної спроможності, як на центральному, так і на місцевому рівнях. Це зможе забезпечити Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства. Результатом її функціонування стане підготовка відповідних проектів, направлених на розбудову транспортної та соціальної інфраструктури, у тому числі житлово-комунальної сфери, надання якісних суспільних послуг. Як результат – приріст інвестицій, нові робочі місця, зростання надходжень до бюджетів.
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 461
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 129
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 112
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 101
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 100
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8745
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 8538
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4311
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3739
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 3033