Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе?
Росія активізує інформаційну війну: замість танків — тролі, пропаганда й дезінформація. Україна та Європа мають дати системну відповідь.
За останні місяці ми побачили різку активізацію російської пропаганди та російських тролів у соцмережах. Інформаційна війна стала найбільш активною з початку 2022 року. І тому є декілька поважних причин.
Перше. Звичайна війна зайшла практично у глухий кут. Жодна зі сторін не здобула рішучої переваги на фронті. Переповзання російських окупантів від одного дому до другого і захоплення чергових 100 -200 метрів за добу - це не наступ. Експерти вже порахували, що такими темпами до кордонів Польщі російські війська дійдуть за 107 років. І це ще оптимістичний сценарій, бо вони ще навіть не зайняли жодного міста з мільйонним населенням. Таким чином, сторони фактично переходять до позиційної війни часів I Світової війни. І це надовго.
Друге - це успіхи українських дронів у боротьбі з російськими НПЗ. Вони стають все більш вагомими. І це розхитує військову економіку Росії вже досить відчутно.
Третє. Війна, яка триває вже практично 4 роки, потроху починає розколювати російське суспільство.
А що ж в такому випадку починає робити Путін? Правильно, те що він вміє робити найкраще ще з часів роботи у КДБ. Переходити ще більше в інформаційну війну.
На жаль, в Україні і Європі до цього часу повністю не зрозуміли, що таке інформаційна війна у 21 столітті. Наприклад, неодноразово в Інтернеті викладали чисельність військових угрупувань росіян, які воюють в Україні. А чи знає хтось з вас про чисельність російських інформаційних військ? Частина з них залишилася ще з часів СРСР, а частину підготував вже на сучасному рівні Пригожин у центрі Ольгіно. Тобто ми маємо в Росії військово-інформаційні підрозділи зі своїм штатом, командуванням, завданнями та напрямками діяльності. На жаль, ані Україна, ані Європа не мають взагалі нічого подібного. Розрізнені зусилля окремих активістів в Україні та Європі - це як спроба зупинити, скажімо, танкову армію Гудеріана часів II Світової війни зусиллями партизанських загонів Ковпака.
Росія не піде на Європу з танками, вона вже завойовує Європу в інформаційній війні.
Спостерігаючи за тим, як Володимир Путін прийшов до влади і його подальшими діями, можна сказати, що Путін людина КДБ і ФСБ. Він завжди був офіцером розвідки й продовжує зараз діяти саме так.
Путін використовує дезінформацію, страх, брехню та атмосферу невизначеності як інструменти влади. Його методи не змінилися за всю його кар'єру, а сам він залишається тією ж людиною, яка починала в лавах КДБ в Ленінграді в 1970-х роках.
Путін починав у контррозвідці. Там нікому не можна довіряти, і кожна людина – потенційна загроза. Цей підхід досі проявляється в його стилі управління Росією: він не вірить у відкритість і не йде на компроміси.
Дезінформація і шпигунство – головна зброя Путіна
Російські спецслужби є ключовими для Путіна в питанні утримання влади.
Путін не довіряє армії або політикам. Він довіряє розвідці, тому що сам вийшов з її лав. З його погляду, розвідка – не інструмент, а ядро держави.
Силові структури РФ, особливо ФСБ і Служба зовнішньої розвідки (СЗР), діють як головна військова сила Путіна.
Вони звикли чинити тиск, підкуповувати й використовувати страх як зброю. В Європі це проявляється насамперед у вигляді безперервної інформаційної війни.
Крім того, російська розвідка дуже численна. У Росії, за оцінками експертів, понад 100 000 співробітників ФСБ, і це тільки частина їх розвідувальної системи. Жодна країна Заходу навіть близько не може зрівнятися з цією цифрою.
Російські силові структури ніколи не були сильнішими, ніж зараз, оскільки підкоряються тільки одній людині – Путіну.
Чи перемагає Росія зараз в цій інформаційній війні? На жаль, так. І ми бачимо, як змінюються настрої у суспільстві країн Європи під цим натиском. Чого прагне Росія у цій інформаційній війні, у чому вона бачить свою перемогу? Перш за все, у зменшенні військової та фінансової допомоги Європи для України. Це дасть їм перевагу у фізичній війні, й вони це дуже добре розуміють. Проблема у тому, що це поки що не зрозуміли в Україні та Європі. Пам'ятаєте, як у 2022 році українські виставки їздили по Європі, демонстрували знищену російську техніку, українські діячі розповідали про злочини Росії. І Європа це сприймала зі співчуттям та підтримкою. Але то був перший рік. Потім усі стали казати: перш за все озброєння, а інформаційна війна неважлива. Ось цим і скористалися військово-інформаційні сили ворога, збільшуючи свій вплив у Європі. А ви б не скористалися тим, що противник не звертає уваги на ваші величезні військово-інформаційні формування і їх безперервні атаки?
І тепер ми бачимо, як Путін потроху привчає європейців до нехтування міжнародним правом, розбиває єдність Європи. Спочатку була зустрічі з Трампом на безлюдній Алясці. Перша значна перемога в інформаційній війні. Тепер вже готується зустріч Трампа і Путіна у центрі Європи, в Будапешті. І це буде візит людини, яка в розшуку як міжнародний злочинець, на затримання якого видані відповідні документи від МКС.
А ви не забули, як рік тому Європарламент засудив Орбана тільки за візит до Москви? Тобто Путін крок за кроком наближається до своєї цілі - перемогти в інформаційній війні, повернути собі імідж партнера цивілізованого світу, а не кривавого диктатора, та загарбника і злочинця.
Чи можна цьому ставити опір? Так. І ініціатором цього повинна стати Україна. Разом з Європою створити сили інформаційного спротиву, централізувати опір, розробити та профінансувати створення об'єднаних військово-інформаційних сил.
Якщо цього не зробити зараз, можна буде взагалі програти війну, і не тільки в Україні, а й в Європі, не більше і не менше.
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 125
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 92
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 90
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 67
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 31204
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 8773
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6601
-
Данська Vestas призупинила свій найбільший проєкт у Польщі
Бізнес 4643
-
Київ замовив капремонт шляхопроводу на Троєщині за 238 млн грн
Бізнес 3569