Постачання ПП: доступ до інтернет-сайтів та онлайн-сервісів
У статті розглядається питання щодо застосування термінів "доступ до інтернет-сайтів" та "доступ до онлайн-сервісів" для операцій з постачання програмної продукції.
Не висловлюючи своє ставлення до формулювань, які використано законодавчим органом та які застосовуються фіскальними органами, надаю інформацію, отриману у результаті проведення аналізу.
У редакції Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чинної станом на 31.12.2017 р., абзаци 2 та 3 пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ мали наступний зміст:
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів.
У редакції ПКУ, чинної станом на 01.01.2018 р., абзац 3 пункту 261 було змінено, і абзаци 2 та 3 були викладені у такій редакції:
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них.
З внесених змін випливає, що до існуючого переліку програмної продукції окремим Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 р. було фактично додано окремий вид/різновид програмної продукції – «доступ до інтернет-сайтів» та/або «доступ до онлайн-сервісів».
При цьому з обох редакцій пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ вбачається, що програмна продукція, вказана в абзаці 3, – це завжди результат комп’ютерного програмування (до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді …). Натомість, яким чином доступ до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, як такий, може бути результатом комп’ютерного програмування, залишилось для нашого особистого уявлення.
Так чи інакше, практика надання індивідуальних податкових консультацій склалась саме таким чином, що фіскальні органи розглядаюсь доступ до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів (за певних умов) саме в якості операцій з постачання програмної продукції, використовуючи при цьому застереження «для цілей оподаткування».
Так, в індивідуальній податковій консультації від 16.05.2018 № 2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК у відповіді на питання № 2 зазначено наступне: У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору платником податку - постачальником надається доступ покупцю до програмної продукції, у тому числі онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи), та, скориставшись таким доступом, платник отримує програмну продукцію (її копію), то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання доступу до онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи) розцінюється як операція з постачання програмної продукції, яка звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Аналогічні консультації містяться як в більш ранніх, так і в більш пізніх консультаціях.
На практиці також непоодинокі випадки, коли постачання програмної продукції здійснюється у формі/вигляді надання доступу до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, коли покупець фактично отримує програмну продукцію (її копію) або її оновлення.
Отже, позицією фіскальних органів та діловою практикою підтверджується застосування формулювань «доступ до інтернет-сайтів» та «доступ до онлайн-сервісів» для операцій з постачання програмної продукції, коли особа фактично отримує програмну продукцію (її копію).
При цьому я вважаю, що, якщо за договором постачання програмної продукції покупець скачує комп’ютерну програму з веб-сайту у мережі Інтернет, то немає потреби формулювати предмет договору з вказівкою на те, що постачання програмної продукції здійснюється «у вигляді доступу до інтернет-сайту» або «у вигляді доступу до онлайн-сервісу». Це просто постачання певної програмної продукції, до якої відноситься результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (абзац 3 пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Якщо ж за договором постачання програмної продукції покупець отримує оновлення такої комп’ютерної програми, то, знову ж таки, це просто постачання певної програмної продукції. Про те, що оновлення комп’ютерних програм відносяться до програмної продукції, прямо зазначено у редакції ПКУ, діючої з 01.01.2018 р. (див. абзац 5 пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Необхідно зазначити, що вказане вище стосується випадків, коли покупець фактично отримує програмну продукцію (її копію).
Якщо фактичного отримання програмної продукції (її копії) не відбувається, то варто знати позицію фіскальних органів, викладену в декількох індивідуальних податкових консультаціях. Так, до прикладу, в індивідуальній податковій консультації від 28.02.2019 р. № 794/ІПК/26-15-12-01-18 «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання доступу до програмної продукції» зазначено наступне: У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням доступу до програмної продукції розуміється виключно надання права на пошук, обробку і отримання інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такої програмної продукції, без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3794
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22869
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17381
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16796
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13441
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11466