Генно-молекулярна (ДНК) експертиза, як інструмент фальсифікації слідства
Виявляєтся генно-молекулярна (ДНК) експертиза в кримінальному процесі найменш захищена від фальсифікації.

І ось в чому фокус та як захиститися від спотворення результатів.
Призначаючи таку експертизу, слідчий хоче перевірити чи є на предметах біологічні сліди, які відповідають ДНК потенційного підозрюваного. Блага справа.
Але через те, що детальна процедура і послідовність дій не виписана, результат такої експертизи може бути справжнім шоком для жертв "міліцейського свавілля".
Отже, слідчий вилучає якісь предмети (одяг, знаряддя), де вважає можуть бути біологічні сліди. І теоретично, мав би призначити експертизи щодо дійсної наявності придатних для порівняння біологічних слідів на вилучених предметах чи змивах.
Але слідчі дуже часто цього не роблять і паралельно шукають потенційних підозрюваних і відбирають в них букальний епітелій (ватною паличкою з порожнини рота, як для ПЛР-тесту).
А потім все разом однією постановою про призначення експертизи відправляють в установу: і предмети, і вилучені зразки для порівняння.
На цьому фокус закінчився. Як ви зрозуміли, перебуваючи в одних руках за чарівним помахом ватної палочки біологічні зразки опиняються на предметах чи знаряддях злочину, де їх до того можливо і не було або були непридатні для порівняння.
Натомість чесний слідчий спочатку призначить експертизу по предметах для встановлення того, чи є на них придатні для порівняння біологічні сліди, а вже по них формується ДНК-профіль. Саме з цього профілю буде видно, як мінімум, кому належать сліди: чоловіку чи жінці. Якщо жінці, то немає потреби відбирати зразки в чоловіків, і навпаки.
Так само відповідальний захисник не дозволить добровільно надавати біологічні зразки свого клієнта для порівняльної експертизи без розуміння того, що перша експертиза виявила придатні для порівняння зразки на предметах чи речових доказах.
Така послідовність дій повинна бути визначена на рівні інструкцій про порядок призначення експертиз (зокрема 53/5 від 08.10.98) та відповідних методик. У виключних випадках одночасного дослідження і предметів, і зразків особлива увага повинна приділятися процедурі відбору і пакування предметів, які б виключали повторне відкриття одночасно з доступом до зразків.
Наразі ми з колегами обговорили нормативні зміни та відправимо відповідні листи до мін'юсту та експертних установ (бажаючим долучитися - пишіть на [email protected]).
Тим часом, певним способом захисту від таких слідчих, які без експертизи по виявленню придатних для порівняння біологічних слідів, одразу збирають біологічні зразки для наступної (порівняльної) експертиз, залишаються відвід і скарга прокурору.
Фото частини ухвали про відвід

Також варто готувати належні заперечення на клопотання слідчого до суду про примусове відібрання зразків. Стаття 245 КПК дозволяє примусове відібрання біологічних зразків за рішенням суду лише для проведення уже призначеної експертизи. При судовому розгляді судді відмовляють слідчому в порівняльній експертизі без наявності результатів експертизи того, з чим порівнювати.
Фото частини ухвали про відмову надати дозвіл на відібрання зразків

- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 467
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 441
- Реформа "турботи" 92
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18948
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12567
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10435
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
9675
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8706