"Азов", СБУ та інкасатори
Не хотілось вклинюватись у шквал емоційних звинувачень, які посипались на добровольців і, зокрема, на «Азов» після пограбування інкасаторів. Проте у мене, як і у більшості зацікавлених людей, було бажання з’ясувати, що ж сталось насправді і найбільше ? хто
Не хотілось вклинюватись у шквал емоційних звинувачень, які посипались на добровольців і, зокрема, на «Азов» після пограбування інкасаторів. Проте у мене, як і у більшості зацікавлених людей, було бажання з’ясувати, що ж сталось насправді і найбільше – хто ці нападники, що представились азовцями.
Безумовно, у час коли керівництво полку «Азов» та нашого цивільного руху застосовуючи усі можливості, намагається дотримуватись принципів системності та порядку у розвитку нашого військового підрозділу та цивільного крила, дії цих людей шкодять кожному із нас і перекреслюють нашу кропітку працю. Очевидно, що вони зазнають осуду не тільки з боку правоохоронної системи, а й з боку Азовського руху загалом і кожного його порядного члена особисто.
Та чи дійсно це зробили наші? Щоб з’ясувати це, потрібно розуміти, що у цього питання є як формальна, так і фактична сторона.
Азовці не є штампованими під кліше. Це соціальний організм. До нас дійсно час від часу потрапляють покидьки, мотивами яких є, зокрема, примітивне бажання швидкого та легкого збагачення. Проте за півтора роки моєї служби у батальйоні і полку та більш, ніж півроку роботи у Цивільному корпусі, я неодноразово ставав свідком того, як негідні люди з поміж наших рядів зазнавали привселюдної ганьби та вигнання з-поміж членів нашої спільноти.
Бути азовцем – честь та відповідність високим вимогами. Якщо ти банальний грабіжник, асоціальний тип чи бездарний пройдисвіт – ти не азовець. Наша система постійно очищується від тих, хто потрапляє сюди нечесним способом або випадково. Проте ексцеси, як бачимо, трапляються.
Великим питанням залишається те, чи дійсно нападники на інкасаторів були належні до «Азову», оскільки те, що вони стверджують, може бути лише прагненням, аби за них заступились саме очільники «Азову». Проте як я пересвідчився з чисельних прецедентів, покидькам розраховувати на допомогу марно. Водночас варто сказати, що, якщо бодай один із них формально належав до лав нашого військового підрозділу, то фактично азовцем він не був і не мав морального права ним називатись, здійснюючи подібний злочин.
Полк «Азов» – авангард Українського війська, його найпасіонарніша та найбоєздатніша частина. Прикрий, проте нікчемний випадок з цими нападниками не має плямити справжньої бойової слави нашого підрозділу і заслуговує на однозначний осуд, конструктивні висновки та справедливе забуття.
У здоровому націоналістичному середовищі полку та Цивільного корпусу не могла зародитись ідея щодо такого цинічного пограбування, яка іде врозріз з нашою ідеологією, нашими прагненнями та діями. Натомість у корумпованому та продажному середовищі СБУ залюбки могла з’явитись не тільки ідея, а й детальний план втілення подібних речей. Більше того, це могла бути цілеспрямована акція, метою якої є очорнення добровольчого руху і найбільш перспективної, сильної та відповідно небезпечної для антинаціональної влади її частини – Азовського руху.
Сумнозвісна служба безпеки неодноразово доводила нам та всьому Українському суспільству, що діє далеко не у національних інтересах та залюбки може організувати фізичну ліквідацію чи посадку за ґрати найактивніших громадських активістів з патріотичними поглядами. Це підтверджується чисельними випадками, про які ми знаємо і які завжди маємо на увазі.
З’ясований факт про причетність працівників СБУ до пограбування лише додає переконливих аргументів на користь сказаного. Чесні та патріотичні люди у середовищі цієї служби, яка часом фактично виконує функцію філіалу ФСБ в Україні, вкрай рідкісне явище. Та настане час, коли ми сконцентруємо досить можливостей та сили, щоб витягти назовні паскудні злодіяння посадовців та службовців усіх рівнів і правда проступить на поверхню, прибираючи останні плями з нашої слави та честі.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов вчора о 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська вчора о 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв вчора о 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч вчора о 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко вчора о 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 04.11.2024 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 04.11.2024 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 04.11.2024 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 04.11.2024 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 04.11.2024 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 04.11.2024 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 04.11.2024 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 04.11.2024 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 28128
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11687
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11329
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 7034
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 5238