"Дождь", ліберали та інфантильність

Нерозуміння реальної ситуації призводить до негативних наслідків. Постійне вказування деяких теперішніх лібералів та «правозахисників» на те, що «треба змінити Росію», «треба, щоб російський народ скинув Путіна, і тоді ми зможемо говорити про примирення»,

Перша світовавійна була початком змін, що змінили світ. Однак саме революції та боротьбанародів за самовизначення не дали цій війні закінчитися звичним переділом сфервпливу, як це було у багатьох попередніх війнах. Ідеологічні вподобання призводили до тисяч смертей та створень химерних держав. Через це будемо повертатисядо аналогій знову і знову, бо і тоді, і зараз хибні переконання призводять докатастрофічних наслідків.

Як і сто роківтому, в Україні існує прошарок людей, які свято переконані у тому, що всі людина землі хочуть миру, добра та любові. І тільки деякі, «погані», псують цілінароди чи країни. Так, керівники УНРбули настільки впевнені у тому, що учасники Лютневої революції у Петроградіхочуть мирної, демократичної «оновленої» Росії з рівноправними народами, щомайже рік не могли сформулювати поняття незалежної України. А крім тогопротягом цього року знищили власну армію, що мабуть і було основною причиноюпоразки Революції. Бо не тільки міжусобиці відіграли свою роль у перемозібезграмотного російського плебсу, а й відсутність елементарного захисту відворога – бо ж «не росіяни вороги, ми з ними побудуємо нову демократичну Росію,а тільки комуністи». Через це мали потім «друзів» з боку Денікіна.

Нерозуміння реальноїситуації призводить до негативних наслідків. Постійне вказування деяких теперішніх лібералів та «правозахисників» на те, що «треба змінити Росію», «треба,щоб російський народ скинув Путіна, і тоді ми зможемо говорити про примирення»,«не можна забороняти опозиційний російський канал, навіть якщо він порушує українськезаконодавство» - і є цим нерозумінням. І навіть інфантильністю.

Путін неприлетів з Марса. Він сам не захоплював Крим і не вбивав тисячі людей наДонбасі, він не літав бомбардувати Алеппо. Це робили звичайні солдати, синизвичайних громадян. Тих, які люблять вчити усіх навколо, «как обустроить жизнь».І навіть якщо декілька одиниць з більше ста мільйонів любителів «бояришніка»будуть говорити, що вони проти війни, що «Крим – це Україна»,  а Путін – сатрап, якого треба скинути, тонаступними їхніми словами будуть «ви неправильно робите… те і те». І так самобудуть вчити, як любити Україну, бо взагалі, мишебратья. Так-так, це не тільки86-90 відсотків «русскіх» так говорить, а цілком ліберальні опозиціонери. Ізгодом все знову повертається до дружби, а там і  русскій язик, навіщо кордони, навіщо НАТО,Севастополь – город русской слави і т.д.

Бо не існуєдобрих ворогів. Громадяни РФ привели до влади Путіна і ко. І підтримують йогоодноголосно і одностайно. Російська Федерація – агресор і ворог. А країна – це громадяни,люди, вороги. І це треба вже сприйняти і зрозуміти.

Бо інфантильна дружбаз тим, хто завтра буде вказувати, якою мовою розмовляти і як називати міста ісела, який напрямок обрати  – шлях дочергової катастрофи.

Навіть якщо вінмило усміхається і співає пісні «скажи, чей Крым» і пускає сльозу на Майдані.