Агрегація електроенергії в Україні: як працюватимуть нові правила і віртуальні станції

Нові вимоги до агрегаторів на ринку електроенергії: ліцензії, обов’язки, виклики та перспективи.

27.07.2023 року набрав чинності Закон України №3220-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України». Зазначений закон вносить зміни до низки нормативних актів, що регулюють діяльність генерації з відновлюваних джерел енергії (далі також ВДЕ), зокрема до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон).

У нашій публікації ми розглянемо новелу електроенергетичного законодавства, а саме діяльності з агрегації. Нижче ми розберемось із визначенням агрегації, вимогами та окремими ліцензійними умовами та виходячи з цього, визначимо як це буде працювати на практиці та для яких учасників ринку це буде цікаво.

1. Що таке діяльність з агрегації ?

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону – агрегатор це незалежний агрегатор або інший учасник ринку електроенергії, який здійснює діяльність з агрегації.

Закон визначає діяльність з агрегації наступним чином: це діяльність на ринку електричної енергії, що здійснює суб’єкт господарювання, пов’язана з об’єднанням електроустановок, призначених для виробництва та/або споживання, та/або зберігання електричної енергії з метою купівлі-продажу електричної енергії, надання допоміжних послуг та/або послуг з балансування на ринку електричної енергії.

Об’єднання про яке йдеться вище - є агрегованою групою, учасники якої пов’язані між собою на підставі договору про участь в агрегованій групі.

Таким чином, агрегована група за своєю структурою та моделі об’єднання учасників – є найбільш юридично наближеною до вже відомого явища на ринку – балансуючої групи. Так само як в балансуючій групі відповідальним за баланс є один суб’єкт (той хто створив таку групу), так і в агрегованій групі – агрегатор здійснює діяльність з агрегації електроустановок всіх учасників такої групи.

У перекладі з юридичної мови – агрегована група – є об’єднання з учасників ринку в одну одиницю агрегації (віртуальну електростанцію) - з метою отримання додаткового прибутку, завдяки оптимізації купівлі-продажу електричної енергії, наданні допоміжних послуг та послуг з балансування для НЕК «УКРЕНЕРГО».

2. Вимоги до діяльності з агрегації та обов’язки.

Слід звернути увагу, що діяльність з агрегації потребує ліцензування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП). Однак, Закон містить виключення, при яких отримання ліцензії не потрібно, а саме у випадку наявності у суб’єкта, який має на меті здійснювати діяльність з агрегації наступних ліцензій:

● ліцензія з виробництва електричної енергії;

● ліцензія зі зберігання електричної енергії;

● ліцензія з постачання електричної енергії споживачу;

● ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця.

При цьому, маючи вищезазначені ліцензії та здійснюючи діяльність з агрегації (без отримання спеціальної ліцензії) – учасник ринку повинен дотримуватись ліцензійних умов з агрегації.

Ще слід зазначити, що Закон містить поняття «незалежний агрегатор» - для відповідності такому статусу - агрегатор не повинен здійснювати діяльність з постачання електричної енергії споживачу. На жаль, на момент написання цієї статті чинні нормативні акти не надають тлумачення відмінності роботи в якості «агрегатора» та «незалежного агрегатора».

Агрегатор виступає також стороною відповідальною за баланс всіх учасників агрегованої групи, окрім споживачів, які отримують електричну енергію від інших постачальників електроенергії. Таким чином, на наш погляд агрегована група може розглядатися, як балансуюча група на ринку електричної енергії, але з більшими можливостями щодо купівлі-продажу електричної енергії та наданні допоміжних послуг та послуг з балансування.

Закон також містить обмеження щодо потужності електроустановок генерації електричної енергії, що можуть входити до складу агрегованої групи. Зазначене обмеження складає – не більше 20 МВт встановленої потужності для кожної окремої одиниці генерації.

При цьому, окрему увагу заслуговує положення Закону про те, що агрегатор не є платником послуг з передачі та розподілу електричної енергії.

Серед обов’язків агрегатора, які зазначаються в Законі – ми хочемо звернути увагу саме на наступні.

● бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;

● пропонувати генеруючу потужність на балансуючому ринку згідно з правилами ринку;

● пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та порядку, визначених правилами ринку;

● інформувати учасників агрегованої групи щонайменше один раз за розрахунковий період про результати діяльності агрегованої групи (обсяги і вартість купленої та/або проданої електроенергії та/або послуг на ринку електроенергії тощо);

● забезпечувати можливість управління електроустановками, що входять до складу однієї одиниці агрегації, окремо по кожній області комерційного обліку мережі.

Щодо останнього обов’язку з забезпечення можливості дистанційного управління електроустановками – ми вважаємо, що мається на увазі наявність в агрегатора відповідного програмного продукту (програмного забезпечення), що дозволяє дистанційно керувати одиницями генерації/зберігання електричної енергії. Така вимога є логічною та похідною від обов’язків щодо пропонування генеруючої потужності на балансуючому ринку, наданні допоміжних послуг, обов’язків виконання диспетчерських команд щодо одиниці агрегації тощо.

Вартість зазначених програмних продуктів на ринку – є вкрай висока. Це свідчить про те, що «поріг входу» для діяльності з агрегації є набагато більшим, ніж для здійснення діяльності з постачання електроенергії або трейдингу.

Вищевказані обов’язки демонструють те, що в розумінні та в ідеї законодавця – агрегатор (та агрегована група) наближений до виробників електричної енергії та по суті є віртуальною електростанцією, що складається з невеликих та розосереджених одиниць генерації/споживання/зберігання електроенергії.

3. Висновки. Як це все може працювати на практиці?

Враховуючи вищевикладені новели в законодавстві можливо зробити висновок, що запровадження нового виду діяльності (агрегації) є позитивною тенденцією, як для енергосистеми України, так і для учасників ринку електричної енергії, які будуть приєднуватись до агрегованих груп /ставати агрегаторами.

Як зазначалось вище, виходячи із законодавчих норм та вимог до діяльності – одиниця агрегації буде розглядатись, насамперед з боку Оператора системи передачі «НЕК «УКРЕНЕРГО», як одна окрема одиниця генерації, а не як велика кількість окремих учасників. По суті – це є віртуальною електростанцією, яка буде брати участь у балансуванні енергосистеми, наданні допоміжних послуг тощо. Це дозволить отримувати додатковий прибуток агрегатора та учасникам агрегованої групи.

Ми вважаємо, що на практиці це буде виглядати наступним чином (для прикладу): Декілька електростанцій (ВДЕ) об’єднуються в агреговану групу, яку адмініструє агрегатор. Об’єднання здійснюється на підставі відповідного договору про участь в агрегованій групі. Агрегатор виступає для виробників з ВДЕ альтернативою ГарПоку, він купляє вироблену електричну енергію, перепродає її та є стороною відповідальною за баланс. Також агрегатор надає «НЕК «УКРЕНЕРГО» допоміжні послуги та виконує диспетчерські команди. Прибуток від такої діяльності отримує агрегатор та сплачує обумовлені платежі учасникам агрегованої групи.

Окремо хочемо звернути увагу, що на енергетичному ринку в Україні на жаль є ситуація, коли «на папері» всі механізми працюють добре, але на практиці присутні суттєві проблеми (наприклад розрахунки по ПСО). Враховуючи великі обсяги заборгованості «НЕК «УКРЕНЕРГО» на балансуючому ринку – постає питання, чи буде зростати заборгованість «НЕК «УКРЕНЕРГО» перед агрегаторами та як буде дотримуватись платіжна дисципліна? Відповідь на останнє питання на жаль ми побачимо вже пост фактум.