Кожна судова справа повинна бути розглянута в розумні строки
Чи може ВАКС при здійсненні правосуддя вирішувати проблеми шляхом порушення строків у всіх справах, що перебувають у його провадженні?
5 вересня 2019 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав здійснювати правосуддя. Переважна більшість справ, які наразі перебувають на розгляді у першій інстанції ВАКС, передані за підсудністю із інших судів, де вони певний час розглядались. Згідно з положеннями КПК України, ВАКС розпочав їх розглядати спочатку. Це призвело до того, що у окремих кримінальних провадженнях фактично з початку своєї роботи ВАКС вирішує питання про закриття кримінальних проваджень через завершення строків притягнення осіб до кримінальної відповідальності. Така ситуація триває і досі.
Логічно постає питання: чи міг ВАКС уникнути такої ситуації?
На перший погляд здається можливим вирішити такі ситуації через першочерговий розгляд саме таких справ.
Та чи могли судді ВАКС прийняти таке рішення? Ні. Адже це неминуче призвело б до порушення строків провадження в інших справах та у разі надходження таких справ до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) - встановлення такого порушення і покладення на Україну зобов’язання виплатити відшкодування за це. І ось чому.
На розгляді в кожній колегії в середньому перебуває 29 справ.
Кожна із них має бути розглянута в розумні строки. Україна взяла на себе такі зобов’язання, ратифікувавши 17 липня 1997 року Конвенцію про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенція). Згідно із європейськими стандартами, розумні строки провадження - це складова права на справедливий суд. У випадку встановлення ЄСПЛ порушення таких строків за наявності відповідної вимоги особи, ЄСПЛ присуджує справедливу сатисфакцію, зокрема, виплату відшкодування.
Тобто, за порушення розумних строків розгляду справ Україна змушена буде понести витрати з Державного бюджету. Водночас, немає жодного значення, чи особа визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, чи виправдана. Для ЄСПЛ усі мають рівні права та свободи, які закріплені у Конвенції. За їх порушення відповідає держава, органи якої допустили такі порушення.
При цьому, розумними строками вважаються не які-небудь конкретні часові рамки. Такі строки ЄСПЛ визначаються, виходячи із складності справи, поведінки заявника (зазвичай, обвинуваченого) та поведінки відповідних державних органів. Така практика знайшла своє відображення і в Кримінальному процесуальному кодексі України, де встановлено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Тобто, те, наскільки довго справа може розглядатись, визначається, виходячи із обставин самої справи. А дотримання розумних строків встановлюється у кожній конкретній справі, а не загалом в суді. Більше того: завантаженість суду не може слугувати обґрунтуванням тривалого розгляду справи. Зазвичай, ЄСПЛ з цього приводу зазначає, що Конвенція покладає на державу обов'язок організовувати свою судову систему так, щоб вона могла відповідати вимогам положення про розумні строки. І при цьому, ЄСПЛ взагалі не приймає аргументів про те, що, до прикладу, обвинувачені не зазнали жодного негативного впливу через надмірну тривалість провадження.
Якщо ж мають місце факти неналежної організації судової системи, то держава повинна оперативно вживати заходів щодо вирішення такої проблеми. В свою чергу, ЄСПЛ перевірить, наскільки такі заходи були дієвими та дійсно оперативними. Тут необхідно зазначити, що такими заходами в Україні можуть бути тільки зміни законодавства, суд не наділений жодними повноваженнями, які б давали можливість вирішити проблему завантаженості. Він зобов’язаний розглядати всі справи, які до нього надходять. Іншими словами, держава повинна приймати нормативно-правові акти, які дозволять судам працювати з достатнім навантаженням, щоб вони мали можливість розглядати справи в строк.
До того ж, ЄСПЛ вимагає обґрунтованого пояснення щодо кожної затримки у розгляді справи, а відкладення провадження у справі повинно обумовлюватись лише обставинами самої справи (складністю, поведінкою учасників та здійсненням судом своїх повноважень у законний спосіб). Кожне відкладення у справі та затримку у випадку надходження заяви до ЄСПЛ, Україні доведеться пояснювати, а ЄСПЛ кожен такий аргумент перевірить на відповідність вищенаведеним критеріям, які ним встановлені.
Слід також зазначити, що ЄСПЛ до певних категорій справ застосовує особливо жорсткі вимоги щодо строків розгляду. Це так звані «пріоритетні» справи. Однак в такому разі, загалом, ЄСПЛ виходить із пріоритетності справи саме для заявника (обвинуваченого), а не суспільних інтересів. У кримінальному провадженні це справи, де обвинувачений перебуває під вартою чи є неповнолітнім. І, за загальним правилом, у будь-якому разі, судова система має бути організована так, щоб це не впливало на строки розгляду інших справ.
Таким чином, якщо б судді ВАКС дозволили собі в першу чергу розглядати виключно справи, по яких закінчуються строки притягнення до відповідальності, у випадку надходження інших справ до ЄСПЛ, Україні довелось би пояснювати затримку в їх розгляді. Ймовірною причиною цього стали б проблеми в організації судової системи України, що призвели до неможливості розгляду частини справ у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, за що несе відповідальність сама держава.
То чи може ВАКС при здійсненні правосуддя вирішувати такі проблеми шляхом порушення строків у всіх справах, що перебувають у його провадженні? Відповідь очевидна.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 231
- Модель нової індустріалізації України 183
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 142
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 134
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 120
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 28767
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5043
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4772
-
Подружжя Решетніків і Наталка Денисенко працюють над фільмом про міфологію сучасного Києва
Життя 3416
-
Японські інвестори влаштували розпродаж іноземних облігацій після мит Трампа
Фінанси 3323