Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав
Механізм збільшення окладу, запропонований Комітетом з питань освіти 11 листопада на практиці може призвести до перевантаження, скорочень, невизначеності та падіння якості освітнього процесу.
Українська школа тримається на людях. На тих, хто попри тривоги, відсутність світла, складні умови навчає та дбає про наших дітей.
Я постійно спілкуюся з освітянами свого округу - лише цього року мала десятки зустрічей з педагогічними колективами. Знаю їхні реальні проблеми, бачу, як вони працюють у непростих умовах війни, як готуються до впровадження профільної школи з 2027 року, як борються за збереження сільських шкіл.
Наразі отримую десятки повідомлень від учителів, директорів шкіл та профспілок. Освітяни стривожені й обурені, і я їх розумію. Бо те, що зараз відбувається навколо останніх бюджетних пропозицій Комітету з питань освіти, прийнятих на засіданні 11 листопада, викликає не просто питання, а серйозне занепокоєння.
За баченням Комітету з питань освіти варіантом встановлення щомісячного окладу у розмірі не менше трьох мінімальних зарплат є збільшення норми тижневого педагогічного навантаження з 18 до 22 годин. Тобто це збільшує аудиторне навантаження приблизно на 4 уроки щотижня, що в реальності додає вчителю близько 10 додаткових робочих годин, адже він працює і поза уроками (підготовка, перевірка робіт, заповнення журналів, комунікація з батьками тощо).
Крім того, такі зміни скоріш за все призведуть до скорочення понад 22% ставок, тобто звільнення понад 70 тисяч учителів і зростання мультипредметності (коли один вчитель викладатиме різні предмети, щоб мати повну ставку навантаження). А це прямий удар по якості освіти.
Найбільше постраждають сільські школи, де й так багато педагогів працюють на неповну ставку.
Також, Комітет пропонує скасувати безстрокові трудові договори. До 31 серпня 2026 року передбачається припинити всі безстрокові договори з учителями загальної середньої та фахової передвищої освіти й перевести їх на строкові контракти від 1 до 5 років. У разі відмови - звільнення. Якщо кандидатів на посаду більше ніж один - відбуватиметься конкурсний відбір.
Водночас зазначу, що запропоновані нововведення, які так шокували освітянську спільноту і про які профспілка працівників освіти вже прямо заявила, що вони звужують трудові права педагогів – це бачення лише невеликої кількості (менше 10 осіб) народних депутатів, членів Комітету з питань освіти, науки та інновацій, які проголосували за них. І ні в якій мірі не відображає думку всього парламенту.
Нагадаю, що Верховна Рада вже проголосувала за врахування у Держбюджеті-2026 підвищення заробітної плати педагогічних працівників на 50% у два етапи і підтримала виділення на це 53.8 млрд грн.
Нові правки Комітету до проєкту Бюджету, які також пропонують зміни до базових освітніх законів «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», були направлені до Бюджетного комітету вже після того, як Верховна Рада 22 жовтня у першому читанні законопроєкту №14000 схвалила Бюджетні висновки, що є ймовірним порушенням процедури.
Звісно, підвищення окладу педагогів до рівня трьох мінімальних зарплат це правильна по суті ініціатива, яку я підтримую, але запропоновані Комітетом механізми такого збільшення не мають нічого спільного ні з підвищенням престижу професії, ні з обіцяним зростанням. І до того ж де віднайти додаткових 20 млрд грн, які потребуватимуть запропоновані зміни. Тому доцільно залишити урядовий механізм, під який уже знайдено кошти. Адже без підвищення зарплат педагогам парламент навряд чи підтримає бюджет на 2026 рік.
Ми повинні боротися за якісну й доступну освіту, і за вчителя, без якого не буде ні сильної школи, ні сильної держави, але не за рахунок звуження прав освітян та створення невизначеності у системі, яка й так тримається на межі можливого.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 313
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 82
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5304
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2549
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1967
-
Держенергонагляд перевірив дотримання графіків відключень у Києві й області: які результати
Бізнес 1176
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
1173
