Як спростити приватизацію, щоб допомогти економіці під час війни?

Приватизація може стати стабільним і надійним джерелом доходу до бюджету

Точно виміряти шкоду, яку заподіяло повномасштабне вторгнення росії, наразі неможливо. Проте за прогнозами МВФ у 2022 році очікується падіння ВВП України на 35%, а за оцінками аналітиків компанії S&P Global Market Intelligence — на 45,7%. Водночас за словами Володимира Зеленського, Україна потребує до $7 млрд фінансової підтримки щомісяця, щоб компенсувати економічні втрати.

У цих умовах приватизація може стати стабільним і надійним джерелом доходу до бюджету. За даними модуля аналітики Prozorro.Sale, у минулому році держава заробила на приватизації активів, що її обтяжують, понад 3,6 млрд грн. У 2021 році дохід від приватизації за перших 5 місяців склав понад 850 млн грн, за аналогічний період цього року — майже 270 млн грн. Фактично це сума, яку вдалось залучити за рахунок приватизації у січні-лютому 2022. Від березня до квітня цього року торги майже не відбувались: уклали лише 5 договорів купівлі-продажі комунального майна на 3,4 млн грн. Державне майно з початку війни не продавали взагалі.

Під час війни важливо продовжити приватизацію: не витрачати ресурси на утримання та управління майном, що не приносить прибутку, а заробляти на ньому на потреби армії та утримання країни в цілому. 

Водночас активи, що обтяжують державу, можуть навпаки врятувати підприємства, що релокуються у безпечні регіони із зони бойових дій. Бізнесу потрібні приміщення і виробничі потужності, щоб продовжувати працювати й підтримувати економіку. Придбати їх у держави — це подвійний вклад. 

Звісно, правила і процедуру приватизації потрібно підлаштувати під воєнні умови. 

Народні депутати уже намагались ініціювати такі зміни, однак Верховна рада відхилила  законопроєкт 7191. Він і справді мав кілька суперечливих норм. Зокрема — пропонував списувати податкові борги компаній під час їхньої приватизації. Ця пропозиція має і позитивну і негативну сторони. Однак, стало зрозуміло, що поки вона не на часі.

Попри всі недоліки, процедура приватизації на період війни справді потребує змін. Ми готові сприяти депутатам у розробці нового законопроєкту для цього. Що він має передбачати?

Пришвидшення

Законопроєкт, що депутати відхилили, зокрема пропонував скоротити строк, протягом якого потрібно провести перший аукціон з приватизації після оголошення рішення про неї. Раніше його потрібно було провести не раніше ніж через 20 днів, і не пізніше, ніж через 35. На період війни цей строк можна скоротити на 5-20 днів. Також законопроєкт передбачав скорочення строку для підписання протоколу про результати електронного аукціону — до трьох днів.

Окрім цього, пришвидшити процес можна буде, якщо дозволити учасникам подавати на аукціон електронні документи, підписані КЕП. Так вони витрачатимуть менше часу на підписання протоколів за результатами торгів.

Підвищення порогу для малої приватизації

На час війни можна підняти поріг, до якого об’єкти можна продавати через електронні аукціони в Prozorro.Продажі. Раніше це можна було робити, якщо вартість активу оцінено у менш як 250 млн грн. Законопроєкт 7191 пропонував підняти поріг до 2,5 млрд грн. Це дасть змогу продати більше активів через електронні аукціони, а до великої приватизації ми повернемося після перемоги. 

Зміна профілю підприємства

До війни нові власники не мали права змінювати профіль приватизованого підприємства, щонайменше протягом певного часу, визначено в умовах приватизації. Наприклад, не можна було купити у держави готель і перетворити його на кондитерську фабрику. Проте під час війни можна придбати колишній цех або ангарне приміщення колишнього заводу, переобладнати його і використати для релокованого бізнесу, чи запустити нову лінію з виготовлення важливих в умовах війни товарів. Винятком можуть стати соціально-культурні об'єкти (санаторії-профілакторії, колишні будинки культури, чи бази відпочинку) підприємства важкої промисловості та ті, що залучені в забезпеченні обороноздатності країни.

Переоформлення дозволів і ліцензій

Раніше після приватизації підприємства новий власник мав оформлювати усі необхідні дозволи та ліцензії з нуля. Наприклад, на користування надрами, водокористування, виконання робіт підвищеної небезпеки тощо. Це довготривалий і бюрократизований процес. Під час війни можна дозволити переоформлювати ці документи з попереднього суб’єкта господарювання на нового власника. Це допоможе зекономити час і швидше запустити виробництво.

Фіксовані розміри гарантійних внесків та стандартизовані договори

Законопроєкт 7191 пропонував на період війни дозволити аукціонним комісіям на власний розсуд встановлювати розмір гарантійних внесків для участі в аукціоні: зафіксувати лише граничний мінімум — 10% стартової ціни об’єкта. Також депутати хотіли дозволити органам приватизації на свій розсуд доповнювати договір купівлі-продажу затвердженими умовами продажу. Це потенційне поле для корупції, якого краще уникнути. Ми вважаємо, що краще цю норму залишити такою, якою вона є в чинному законі.

З іншого боку, учасники інколи зривали окремі аукціони з малими гарантійними внесками. Якщо керуватися таким аргументом, то вже краще зафіксувати верхню межу, яка не перевищуватиме 50% вартості активу, наприклад. Але точно не варто дозволяти аукціонним комісіям самостійно встановлювати різні гарантій внески на різні активи. Це може призвести до блокування продажу окремих об’єктів, бо на торги буде подаватися менше учасників.

Приватизація може неабияк підтримати знекровлену економіку України під час війни. Однак, щоб вона справді працювала ефективно під час війни, потрібно якнайшвидше змінити її правила — розробити та ухвалити відповідний закон.