Чи отримають кияни чисту воду?

12 фактів про якість води у Києві.

Проблема чистої води є одною з головних екологічних проблем Києва. Складність у тому що це питання можливо розглядати лише у комплексі. Скиди промислових підприємств, забруднення Дніпра каналізаційними стоками, стан водопровідних мереж, зношеність очисних споруд, застаріла технологія обробки водопровідної води. Усі ці складові тісно пов'язані між собою, а кожна з них є окремою причиною поганої якості води як у Дніпрі так і у наших оселях. Ось кілька фактів про те, що впливає на якість води у Києві.     

1. Дніпро одна з найбільших річок Європи. Його довжина - 2201 кілометрів, а площа басейну - 504 тисячі квадратних метрів. Дніпро забезпечує водою 70% населення України.

2. У 2021 році за підтримки ЄС було проведене перше масштабне дослідження якості води у басейні Дніпра. За результатами скринінгу було визначено понад 4 тисяч сполук різних забруднювачів. Зокрема у Дніпрі виявили пестициди, фармацевтичні препарати та важкі метали у концентраціях вищих за допустимі.

3. Мешканці Києва щодня споживають 663 мільйонів літрів питної води. Це майже вдвічі більше ніж об’єм води найбільшого карпатського озера Синевир. Приблизно 30% цього об’єму – вода з Дніпра.

4. Скиди промислових стічних вод та комунально-побутових стоків через міську каналізаційну систему є двома основними факторами забруднення поверхневих вод у межах столиці. Лише офіційно протягом року місто скидає у Дніпро понад 720 мільйонів кубометрів стічних вод. 40% з них не проходять належного очищення та завдають найбільшої шкоди навколишньому середовищу.

5. 1588 із 6976 промислових підприємств столиці, здійснюють скиди в Дніпро зі значним перевищенням рівня допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

6. У 2019 році служби міста зафіксували 1126 випадків перевищення допустимих концентрацій амонійного азоту, 1212 - фосфатів, 747 - хімічного споживання кисню (показник забруднення органічними сполуками) та 503 випадки перевищення норми завислих речовин.

7. Окрім "офіційних" стоків через міську каналізацію, велика частина скидів у Дніпро потрапляє через незаконні врізки до мереж водовідведення. За підрахунками екологів таких у Києві — близько двох тисяч. На ситуацію з забрудненням впливають також сотні зливостоків, які не знаходяться на балансі жодного підприємства. Скільки шкідливих речовин потрапляє у Дніпро через незаконні врізки та безгосподарні зливостоки невідомо, адже офіційні перевірки не враховують ці об'єкти.

8. Загальна протяжність водопровідних мереж у Києві складає 4 299,4 кілометра. З них 45,75%  перебувають у ветхому та аварійному стані. 76,30% водопровідних мереж столиці вичерпали свій ефективний термін експлуатації.

9. Каналізаційні мережі Києва мають загальну довжину 2 719,6 кілометра. 30,46% каналізаційних мереж перебувають у ветхому та аварійному стані, 62,66% вичерпали свій ефективний термін експлуатації.

10. Для знезараження питної води на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях досі застосовується хлор-аміачний метод знезараження. Залишкові концентрації отруйти присутні у воді з-під крану.

11. Очистку стічних вод у Києві здійснюють на Бортницькій станції аерації. Щодоби вона приймає й обробляє до 900 тисяч кубометрів стічних вод. Щодня на очисних спорудах станції утворюється 10-12 тисяч кубічних метрів осаду. Через відсутність технологій ефективної утилізації єдиний шлях перероблення осадів - перекачування на мулові поля для сушіння. За останні 35 років осади з мулових полів не вивозили.
 
12.Загальний відсоток зносу споруд Бортницької станції – 60-90%. Очисні системи вже сьогодні є непридатними для застосування без проведення повноцінної реконструкції. Ще у 2015 році було укладено угоду з Японією про залучення кредиту розміром 25 мільярдів гривень на реконструкцію БСЕ. За 6 років, що минули з того часу, підприємству досі не вдалося завершити тендерні процедури для закупівлі робіт. На сьогодні реконструкція, запланована міжнародною угодою, не починалася.  

Перелічені проблеми накопичуються у Києві вже багато років. Місто нездатне їх вирішувати саме через відсутність комплексного підходу, про яке я згадував напочатку. Екостратегія розвитку Києва до 2030 року, розроблена громадою Києва протягом минулого року, пропонує алгоритм дій, які можуть змінити ситуацію з водою на краще вже у найближчі роки.

Щоб почати реалізовувати цей план, влада столиці має офіційно ухвалити Екологічну стратегію. Вже понад місяць документ вивчають у Київраді. Сподіваємося, що процес ухвалення Екостратегії не затягнеться надовго, адже чиста вода потрібна киянам вже зараз.