Цивільна конфіскація: чого чекати?

Вже незабаром до Вищого антикорупційного суду будуть надходити нові справи, а саме цивільні позовні заяви, позивачами у яких будуть прокурори САП.

Спробуємо розібратися, у чому їх особливість.  

Що таке цивільна конфіскація

Цивільна конфіскація або справи про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави — це новий інститут цивільного процесу, який дозволяє державі повернути шляхом подання позову до суду та стягнення в дохід держави необґрунтованих активів або доходів, які були набуті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування або іншою фізичною чи юридичною особою, яка набула у власність такі активи за дорученням такої особи. Скорочено -  ВНА (визнання необґрунтованими активів).

Важливо зазначити, що цивільна конфіскація не має нічого спільного із цивільним позовом у кримінальному провадженні. Адже цивільна конфіскація — це окремий інститут цивільного процесуального законодавства, який максимально відмежований від кримінального провадження (про це нижче), а цивільний позов — це інститут кримінального процесу, який пов’язаний із відшкодуванням шкоди, що була завдана вчиненням злочину особі (потерпілому).

Позов пред’являється щодо активів, які  були набути після 28.11.2019 року (ч. 2 ст. 290 ЦПК України). Розмір активів, стосовно яких пред’являється позов, складає від 1 003 600 гривень до 7 377 500 гривень (ч. 2 ст. 290 ЦПК України). Справи розглядаються стосовно осіб, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 

Хто та як буде слухати ці справи 

Справи розглядаються Вищим антикорсудом (ч. 4 ст. 23 ЦПК України) колегіально у складі трьох суддів (абзац 2 ч. 1 ст. 34 ЦПК України), та переглядаються в апеляційному порядку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (ч. 3 ст. 24 ЦПК України). 

Якщо відповідачем є суддя чи працівник апарату ВАКС, таке провадження у першій інстанції здійснює місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Вищий антикорупційний суд (Солом’янський районний суд Києва). В апеляції його переглядає суд апеляційної інстанції, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (Київський апеляційний суд). 

До зазначених позовів застосовується позовна давність — 4 роки (ч. 5 ст. 258 ЦК України). Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем (ч. 7 ст. 261 ЦК України). Тобто коли той чи інший актив перейшов у власність відповідачу або іншої фізичної та юридичної  особи за дорученням відповідача.  У цих спорах цікавим для ВАКС (який у своїй діяльності більше користується КПК України) є питання доказування. Законодавець стверджує, що суд повинен виносити рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України), та застосовувати інші принципи цивільного провадження.

ВАКС забезпечує докази судом за заявою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або за заявою прокурора Офісу Генерального прокурора (у випадках, передбачених законом) (абзац 2 ч. 4 ст. 116 ЦПК України).

При розгляді справ про ВНА суд зможе забезпечувати позов через накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості (п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України). Крім того, забезпечення позову може розглядатися без повідомлення відповідача, якщо позивач у заяві наведені у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу (ч. 3 ст. 151 ЦПК України). 

Суд може накласти арешт на активи із забороною користування лише задля забезпечення збереження таких активів та їх економічної вартості. Якщо вартість активів дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати (12 000 000 гривень) і заборонено користування ними, вони можуть передаватися АРМА за письмовою згодою власника або судом, який розглядає зазначене питання у судовому засіданні з повідомленням відповідача (ч. 5 ст. 153 ЦПК України). Тобто, не на всі активи може бути накладений арешт, а лише на ті, які дорівнюють або перевищують 12 000 000 гривень. 

Копія судового рішення про ВНА, яке набрало законної сили, надсилається судом відповідному державному органу, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, уповноваженому на прийняття рішення щодо звільнення або припинення повноважень особи (абзац 2 ч. 8 ст. 272 ЦПК України).

Чим відрізняється ВНА від притягнення особи до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення

На мою думку, всім. Зазначу деякі основні відмінності: 

• справи про ВНА розглядаються у порядку цивільного провадження, а притягнення особи до кримінальної відповідальності – у порядку кримінального провадження;

• використовується інший стандарт доказування (цивільний процес) з урахуванням презумпції «існування розумних підстав вважати», в той час, як притягнення особи до кримінальної відповідальності здійснюється з урахуванням презумпції невинуватості та стандарту доказування «поза розумним сумнівом»;

• у справах про ВНА встановлюється, чи особа правомірно набула доходи із законних джерел. У справах про притягнення особи до кримінальної відповідальності встановлюються обставини вини особи, а також виправдання підозрюваного, обвинуваченого, обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання;

• розміром доходів, законність/незаконність яких доводиться: у справах про ВНА встановлюється різниця між вартістю і законними доходами особи, яка перевищує у 500 разів і більше розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Відповідно, у кримінальних справах розглядається питання доведення факту вчинення злочину незаконного збагачення шляхом набуття особою активів, вартість яких більше ніж на 6500 НМДГ перевищує її законні доходи;

• у справах про ВНА докази враховуються лише у межах цивільного провадження та не можуть слугувати доказами доведення вини у кримінальному провадженні;

• судовий збір за подання такого позову не справляється (п. 17 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»);

• хоча прокурори, ДБР, НАЗК та НАБУ займаються виявленням необґрунтованих активів та збором доказів їх необґрунтованості, позов подає до суду лише прокурор;

• прокурор може залучати на добровільній основі кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів (ч. 8 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Додаткові наслідки для відповідача за результатами справи про ВНА:

• припинення трудового договору (п. 7-3 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України), а також припинення (розірвання) контракту або звільнення (для осіб начальницького складу) у службі цивільного захисту (ч. 3 ст. 106 Кодексу цивільного захисту України);

• дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови (п. 3-2 ч. 1 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), старости (той же закон, п. 5-1 ч. 1 ст. 79-1) та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»), депутатів місцевих рад та інших осіб;

• до суддів застосовується особливий порядок припинення повноважень у зв’язку із набранням щодо них рішення про ВНА законної сили. Суд, який ухвалив таке рішення про ВНА, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України. Повноваження судді припиняються із дня набрання таким рішенням законної сили. (ч. 1-2, ст. 122-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). 

Позиції відображають виключно особисті авторські міркування.