Межа законності: що (не) дозволено журналістам?

Уже кілька днів продюсер Світлани Лободи Нателла Крапівіна та журналіст телеканалу «1+1» Олександр Дубінський обмінюються взаємними звинуваченнями у мережі Facebook.

Уже кілька днів продюсер Світлани Лободи Нателла Крапівіна та журналіст телеканалу «1+1» Олександр Дубінський обмінюються взаємними звинуваченнями у мережі Facebook.

Пан Дубінський заявляє, що на знімальну групу телеканалу біля помешкання Світлани Лободи напала її охорона і відібрала записувальну техніку. Пані Крапівіна стверджує, що все було не так – журналісти намагалися увірватися на приватну територію співачки.

Директор із юридичних питань «1+1» Тетяна Смирнова заявила, що дії охоронців підпадають під ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Прикметно, що у Кримінальному кодексі є й інші злочини, які стосуються журналістів: погроза або насильство щодо журналіста (ст. 345¹), умисне знищення або пошкодження майна журналіста (ст. 347¹), посягання на життя журналіста (ст. 348¹), захоплення журналіста як заручника (ст. 349¹).

Ми не беремо на себе сміливість стверджувати, хто правий, а хто ні, в історії із Лободою та «1+1». Втім, незалежно від того, що насправді відбулося під будинком Світлани Лободи, незайвим буде нагадати, кого і за що можна покарати на підставі ст. 171 КК України, і які межі журналістської свободи.

У нашому кримінальному кодексі передбачено покарання за перешкоджання законній професійній діяльності журналіста – штраф до 805 грн або арешт до 6 місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Перелік дій, які можуть бути розцінені як перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, – необмежений. Найчастіше (в Україні всього кілька десятків вироків за цією статтею) це вимога не знімати акції протесту, яка супроводжується вириванням камери та завданням тілесних ушкоджень оператору та/або журналісту (ще ж не всі забули історію Вадима Тітушка, правда?).

Той, хто перешкоджає діяльності журналіста, має розуміти, що його незаконні дії спрямовані саме проти журналіста. Іншими словами, якщо журналіста побили хулігани, коли він пізно вночі повертався з клубу, бо він не дав підкурити, то це інший злочин, ніж перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

Важливо, що злочином є перешкоджання не будь-якій, а саме законній професійній діяльності журналіста. Перешкоджання незаконній діяльності будь-кого (і журналіста в тому числі) не є злочином. Тому журналіст не може, вимахуючи своїм посвідченням, вриватися до чужого житла і знімати там все підряд. Якщо він все ж це зробить, то не треба інкримінувати тим, хто йому нерадий, статтю 171 Кримінального кодексу України. При цьому житло – це будь-яке приміщення, яке перебуває у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому. Тому і кімната в гуртожитку, і номер в готелі теж є житлом у розумінні нашого законодавства. Більше того, проникнення на чужі земельну ділянку, гараж, автомобіль без згоди власника – теж забороняється. Навіть адреса є конфіденційною інформацією, яку не може поширювати без згоди особи.

Наостанок, не буде зайвим нагадати, що зйомка на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку допускається лише за згодою того, кого знімають, окрім випадків, коли зйомка проводиться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Права журналіста обмежені обов’язком не порушувати права інших осіб, які теж гарантовані Конституцією і законами. Декому не варто про це забувати.