7 пріоритетів у розвитку бізнесу в Одеському регіоні на 2021 рік

На 2021 рік покладено багато сподівань та очікувань, адже кожна криза стає точкою відліку для нового етапу розвитку.

У другому півріччі 2020 року Європейська Бізнес Асоціація провела дослідження Regional Index Survey серед членських компаній аби з’ясувати, що впливає на рівень легкості ведення бізнесу у регіоні та отримати дорожню мапу для змін у 2021. Так, 50% опитуваних оцінює рівень легкості ведення бізнесу задовільно, 33% відмічають, що це складно. Звичайно, подібні показники не є привабливими для потенційних інвесторів. Тому пропонуємо вам отримати відповідь на питання, які очікування бізнесу у Одеському регіоні на 2021 рік та що саме необхідно зробити для покращення інвестиційного клімату області?

1. Покращення та модернізація транспортної інфраструктури.

Транспортний комплекс в Одеській області представлений усіма видами транспорту і включає у себе найкрупніші морські експедиторські торговельні порти, судноплавні компанії, розвинене залізничне та автодорожнє господарство, широку мережу автотранспортних підприємств, аеропортові та аеродромні комплекси, авіакомпанії. Однак, відповідно до Опитування, 43% респондентів оцінили стан транспортної інфраструктури в регіоні як “поганий” і лише 13% як “добрий”. Тож для покращення ситуації, 51% вважає що потрібно провести реконструкцію доріг, 21% - модернізацію залізничного сполучення і 15% - розвивати річкову інфраструктуру. Також одним із пріоритетів для розвитку бізнесу на 2021 рік є зниження портових зборів та відрахувань чистого прибутку АМПУ до державного бюджету, створення незалежного регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, систематизація послуг, які надаються АМПУ тощо. Своєю чергою, для покращення ситуації у дорожній інфраструктурі бізнес очікує посилення габаритно-вагового контролю та відповідальності, залучення до технагляду та моніторингу будівництва доріг міжнародних незалежних гравців, застосування прозорих та недискримінаційних процедур державних закупівель. Аби прискорити розвиток галузі річкових перевезень необхідно забезпечити державну підтримку публічної інфраструктури та суднобудівної галузі, створити Державний фонд Внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду державного бюджету, створити умови та механізми для залучення приватних інвестицій в публічну інфраструктуру.

2. Реформування Держмитслужби та налагодження взаємовідносин з органами регіональної Митниці. 

Відповідно до результатів Опитування, за шкалою оцінки роботи з владою, регіональна Митниця отримала 57% нейтрального ставлення, 23% респондентів не задоволені і лише 10% задоволених. Слід зазначити, що минулоріч компанії стикались із системним затриманням митного оформлення вантажів з боку інспекторів Одеської митниці, завищенням митної вартості товарів, труднощами при проходженні митного контролю з Держпродспоживслужбою. Відкритим залишалось питання щодо конкретного переліку необхідних документів для підтвердження митної вартості. Наразі усі очікують на зустріч та відкритий діалог з новим очільником Одеської митниці ДФС, аби дізнатися про наміри та цілі відомства на 2021 рік та обговорення проблемних питань, адже Асоціація є майданчиком для таких дискусій. 

3. Підвищення ефективності екологічної політики та відкритий діалог з місцевою Екоінспекцією.

Реформа державного екологічного контролю – один із пріоритетів екологічної політики бізнесу у 2021 році. Так, єдиний орган, який, відповідно до результатів Опитування, не отримав жодного задоволеного показника — місцева Екоінспекція. Нейтральне ставлення виразили — 43%, незадоволених дещо менше — 33%, абсолютно незадоволені роботою — 23% опитаних. Ефективність системи державного екологічного контролю багато років в Україні викликає питання, і це має негативний вплив як на довкілля, так і на бізнес. Водночас, відкритий діалог може дещо заповнити прогалини у взаємодії регіонального бізнесу з місцевою Екоінспекцією. Зокрема, Екоінспекція повинна сприяти бізнесу та допомагати йому ставати більш екологічним та ефективним, надавати відповідні консультації та висновки. Наразі ж Екоінспекція сприймається бізнесом як перевіряючий орган, основною метою якого є санкціонування та тиск на підприємства. Тому, ЕВА послідовно виступає за комплексну реформу системи державного екологічного контролю, яка буде включати баланс інтересів усіх стейкхолдерів – держави, бізнесу, громадськості. Серед зареєстрованих у Верховній Раді законопроєктів, бізнес-спільнота готова підтримати Проект Закону №3091, за умови, що в ньому будуть доопрацьовані такі ключові положення, як: чіткий алгоритм та строки перевірок – як планових, так і позапланових з урахуванням досвіду ЄС, виключена можливість здійснення перевірок у вихідні, неробочі, святкові дні або нічний час за участі понятих та за відсутності керівника підприємства, зупинка підприємств без попереднього рішення суду, тощо. Тож очікуємо на відновлення роботи з доопрацювання тексту законопроекту, що дозволить розпочати повномасштабну роботу зі створення прогресивного та ефективного органу в Україні.

4. Вдосконалення податкового регулювання та зменшення навантаження на фонд оплати праці.

Для покращення умов ведення бізнесу в контексті податкової сфери є три пріоритетні напрямки для подальшого вдосконалення: оподаткування прибутку підприємств, податок на додану вартість та оподаткування персональних доходів. 

Існують небезпідставні побоювання, що збільшення податкового тиску на оплату праці, та ще й в період економічної кризи, стимулюватиме зростання сектору “тіньових” заробітних плат. Адже збільшення “тіньового” сектору створює неконкурентні умови для сумлінних платників податків, а у гіршому випадку може призвести до посилення тиску на сумлінних платників з боку державних органів. Тож зниження податкового навантаження на фонд оплати праці може допомогти мінімізувати тиск на легальний бізнес. А в результаті збільшення податкового навантаження на оплату праці можна очікувати і зменшення офіційної зайнятості, скорочення витрат на оплату праці та, врешті-решт, скорочення бюджетних доходів. 

5. Зменшення тиску з боку контролюючих органів.

Сьогодні ми вже можемо констатувати зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду. Так, перші позитивні зрушення розпочались з моменту ухвалення відповідного Закону №2172 “Про внесення змін до законодавства про ринковий нагляд”, який спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок. Слід зазначити, що експерти Асоціації від самого початку розробки законопроєкту брали активну участь в роботі над документом та підтримували його прийняття в Парламенті.

Крім того, тиск на бізнес з боку фіскальних органів шляхом призначення безпідставних перевірок і ревізій під час провадження досудового розслідування кримінальних проваджень також стає дедалі меншим у господарській діяльності регіону. Бізнес очікує на продовження цієї позитивної тенденції  2021 році.

6. Ефективна боротьба с тіньовою економікою. 

Йдеться про боротьбу з контрабандою і фальсифікатом та захист прав інтелектуальної власності. Асоціація неодноразово наголошує, що тіньова економіка завдає суттєвої шкоди не лише добросовісній конкуренції, але й призводить до суттєвих втрат державного бюджету та несе загрозу українським споживачам. Тому Асоціація підтримує розширення сфери обов’язкового використання касових апаратів або РРО  у смартфоні,  а також підвищення відповідальності за невидачу фіскальних чеків, промотування безготівкових розрахунків та діджиталізацію процесів комунікації держава-бізнес-громадянин. До прикладу, E-Receipt, використання POS терміналу для передачі даних до ДФС тощо.

7. Покращення роботи судової та правоохоронної системи.

Цікаво, що роботою судових органів залишились задоволені 20% опитаних компаній регіону. Також відповідно до результатів Судового індексу EBA – експертного дослідження, яке охопило усі регіони України у 2020 році, 50% - виразили своє нейтральне ставлення, а незадоволені - 27%. Ми переконані, що справедлива та неупереджена судова система є основою для верховенства права, за якого можливо забезпечити рівні правила гри для всіх учасників ринку.

 Серед тенденцій, за результатами Regional Index Survey, компанії зазначають, що вони продовжують активну діджиталізацію, скорочують свої видатки, працюють над розширенням та залученням нових інвестицій, оптимізують площі офісних приміщень, залишають майже незмінним штат працівників, планують вихід на нові ринки. Однак є й такі, які не планують кардинальних змін та обмежуються короткостроковим плануванням поточної активності. Тож загалом, бізнес в регіоні налаштований доволі оптимістично і навіть заявляє про готовність залучати нові інвестиції. Це є гарним сигналом для влади. Однак вже зараз варто приймати зважені та конструктивні кроки аби економіка продовжувала працювати. Ми зі своєї сторони, як наймасштабніше об’єднання бізнесу в Україні готові до співпраці, аби стримати поширення вірусу та стимулювати покращення умов ведення бізнесу в регіонах та Україні в цілому.