Позастатутне майно: разом з облдержадміністраціями перетворюємо зраду на перемогу
Ми у Фонді державного майна України провели глобальний аудит об’єктів держмайна.
І, чесно кажучи, були неприємно вражені результатами. Із 104 тисяч об’єктів, які перевірили у 2020 році, 15% або взагалі не використовуються, або здаються в тіньову оренду. Так, ми оціночно робимо висновки про те, що загальна площа приміщень, що простоюють, становить приблизно 28 мільйонів квадратних метрів. Це як 200 стадіонів НСК Олімпійський або як цілий Шевченківський район Києва. Неефективне використання непрофільних активів призвело або до їхнього руйнування протягом десятків років, або до незаконного використання третіми особами через корупційні схеми. Варіант вирішення проблеми один - прозора приватизація.
Та як бути з об’єктами, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, але залишились на їх балансах? Саме такі об’єкти називаються позастатутним майном, або сленговим словом “позастатутка”. Це майже дві тисячі об'єктів житлового фонду, понад тисяча споруд цивільного захисту та більше трьох тисяч інженерних споруд, що знаходяться в різних куточках нашої країни. Простими словами - це житло, бомбосховища, дороги та мережі, які залишились без власника на довгі роки.
Нещодавно я відвідав з робочим візитом Херсонську область. Там, в місті Олешки, є житловий будинок на 16 квартир, сарай, каналізаційна станція, теплові мережі, газопровід, артезіанська свердловина, майданчик для дітей, насосна станція і водонапірна вежа. Все це майно досі перебуває на балансі ТОВ “Цюрупинський Бджолорадгосп”, яке було приватизоване у далекому 1996 році. Це означає, що мешканці цього будинку не є власниками житла, у якому мешкають протягом багатьох років. Тобто вони не мають можливості вільно розпоряджатися власними помешканнями. А нежитлові приміщення залишилися без фінансів на утримання та з часом просто зруйнуються.
Отже, як вирішити цю проблему?
На початку 2021 року Фонд державного майна України ініціював передачу функцій з управління майном до сфери управління ОДА. Прем’єр-міністр України видав відповідне доручення щодо здійснення ОДА заходів, запропонованих Фондом. У свою чергу Фонд держмайна звернувся до ОДА з пропозицією підтвердити готовність перейняти функції з управління такими об’єктами.
Звертаю увагу, що передача майна житлового фонду в управління облдержадміністрацій тимчасова і необхідна для організації процесу подальшої передачі в об’єднані територіальні громади. Утримувати майно житлового фонду та готувати необхідну технічну документацію будуть об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Таких об’єктів в Україні більш як півтори тисячі. Ви тільки уявіть - скільки громадян України зможуть стати власниками житла, коли всі обласні державні адміністрації підтримають ініціативу Фонду, виконавши доручення Прем’єр-міністра! До речі, об’єкт в місті Олешки я відвідав особисто. І разом із міським головою домовилися про його передачу громаді через Херсонську обласну державну адміністрацію вже найближчим часом.
А що ж з приводу захисних споруд цивільного захисту?
Майже всі захисні споруди цивільного захисту побудовано в 60-70 роках для захисту населення від впливу небезпечних факторів внаслідок настання надзвичайної ситуації, воєнних дій чи терористичних актів. Простою мовою - бомбосховища. Після приватизації приватні товариства отримали бомбосховища лише для зберігання і не здійснюють жодних заходів для покращення умов зберігання. Тобто близько 50 років не було вкладено жодних коштів на утримання, що призвело до суттєвого фізичного зносу, який не дасть змоги привести більшість споруд цивільного захисту у готовність до використання за призначенням у разі необхідності.
Та це можливо змінити, якщо функції з управління такими об’єктами будуть передані об’єднаним територіальним громадам.
У державному реєстрі об’єктів державної власності налічується 2875 одиниць ЗСЦЗ, управляє якими аж 48 органів управління. Проте згідно з українським законодавством, а саме Кодексом цивільного захисту (стаття 19), саме обласні державні адміністрації відповідальні за фонд споруд цивільного захисту. Зокрема, одним із основних завдань Державної служби з надзвичайних ситуацій є здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду ЗСЦЗ, а також забезпечення разом з місцевими державними адміністраціями здійснення контролю за готовністю ЗСЦЗ до використання. Тому Фонд держмайна ініціював передачу таких споруд в управління ОДА та очікує на сприяння від обласних адміністрацій.
До речі, Київська обласна державна адміністрація першою підтримала ініціативу Фонду держмайна щодо прийняття в управління об’єктів житлового фонду та захисних споруд цивільного захисту, а також прийняття до комунальної власності новостворених територіальних громад Київської області.
Тепер трішки про те, як ФДМУ бачить подальші дії після передачі захисних споруд цивільного захисту в обласні державні адміністрації. Після того, як ОДА разом з ДСНС проведуть технічну інвентаризацію та визначать потребу в бомбосховищах, ОДА може передавати необхідні бомбосховища до об’єднаних територіальних громад та списати зайві.
Таким чином, ОТГ отримають власну діючу інфраструктуру із споруд цивільного захисту. Саме об’єднані територіальні громади будуть відповідальні за виготовлення технічної документації та фінансове утримання.
Спільні та злагоджені дії обласних державних адміністрацій та Фонду державного майна України вирішать соціальні проблеми місцевих громад, привернуть увагу потенційних інвесторів до державних об’єктів, а також значно підвищать ефективність використання державного майна, що в подальшому матиме вагомий вплив на надходження до державного та місцевого бюджетів.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук вчора о 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 310
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 79
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 37
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 34
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5236
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2362
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1824
-
BYD випередила Tesla і стала найбільшим у світі виробником електромобілів у 2025 році
доповнено Бізнес 789
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 779
