Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
“Єльцин-центр” певною мірою можна вважати метаполітичним проектом ліберально-прозахідного російського середовища. Сама архітектура новозбудованого єкатеринбурзького музею, його естетика, свідчить, що це заклад, спрямований на плекання культури агентів ліберальних змін.
Те, наскільки рішення конкурсу було політично заангажованим, лишається під питанням. Журі відзначило музей Єльцина за особливості дизайну, а також “проведення та заохочення суспільної дискусії щодо тем свободи слова та збереження демократичних свобод у Росії”. Одначе, як би там не було, символізм події дуже влучно розкриває можливі сценарії розвитку Росії у співвідношенні до того, що можна назвати глобалістським Заходом. А ці сценарії неминуче проектуються і на Україну.
На рахунку Бориса Єльцина значна вестернізація Росії, здійснені там ліберальні перетворення, а також часткова втрата Росією суверенітету на користь Заходу. Одначе все це не завадило йому послідовно вести Росію дорогою імперського реваншу. Саме при Єльцину Росія здійснює військову агресію проти Чечні та Грузії, провокує збройний конфлікт у Молдові. Україна за часів його президентства лишається міцно зафіксованою у сфері кремлівського впливу.
Якби на зміну путінському режиму до влади в Росії повернулися ліберали, ситуація виявилася подібною. Російське суспільство стало б об'єктом реалізації культурної повістки денної радикального лібералізму (сучасна путінська політика карикатурного і бутафорного консерватизму створює для цього дуже сприятливий ґрунт), Росії довелося б поступитися частиною економічної і політичної суб'єктності. Така нео-єльцинська Росія цілком задовольняла б глобалістський Захід, будучи вигідною як полюс стабільності на значних теренах Євразії. Глобалісти зацікавлені мати справу із впливовою, але контрольованою Росією, здатною підтримувати вигідний їм status quo.
Якщо “нео-єльцинський” сценарій реалізується, Україні за умов безвольності її керівництва знову доведеться повернутися у сферу російських інтересів. Не варто думати, що від такого повернення її убезпечить нинішній дрейф у бік Заходу. Тим же Німеччині та Франції і зараз вигідно мати справу з Росією як своїм стратегічним партнером. Коли ж російський політичний маятник знову хитнеться у бік єльцинів, собчаків і чубайсів, комплементарність Москви лише зросте.
Гіпотетична нова Росія, яка сьогодні відвідує заклади типу музею Єльцина або ж навіть виходить на вулиці з акціями протесту проти “Димона”, становить для Києва не меншу небезпеку, аніж сучасна, путінська. Зрештою, поділ між ними умовний. Цілком імовірно, що перехід від путінської Росії до нео-єльцинської відбудеться так само планомірно, як відбувався перехід від єльцинської до путінської. Українське бачення Росії має радикально відрізнятися від бачення глобалістських сил.
17.05.2017 15:38
Нео-єльцинська Росія як виклик для України
Якщо “нео-єльцинський” сценарій реалізується, Україні знову доведеться повернутися у сферу російських інтересів. Не варто думати, що від такого повернення її убезпечить нинішній дрейф у бік Заходу. Тим же Німеччині та Франції і зараз вигідно мати справу з
На початку травня Європейський музейний форум оголосив переможців конкурсу “Найкращий музей Європи”. Одним із них став російський “Єльцин-центр”, під егідою якого у Єкатеринбурзі діє музей першого президента РФ.“Єльцин-центр” певною мірою можна вважати метаполітичним проектом ліберально-прозахідного російського середовища. Сама архітектура новозбудованого єкатеринбурзького музею, його естетика, свідчить, що це заклад, спрямований на плекання культури агентів ліберальних змін.
Те, наскільки рішення конкурсу було політично заангажованим, лишається під питанням. Журі відзначило музей Єльцина за особливості дизайну, а також “проведення та заохочення суспільної дискусії щодо тем свободи слова та збереження демократичних свобод у Росії”. Одначе, як би там не було, символізм події дуже влучно розкриває можливі сценарії розвитку Росії у співвідношенні до того, що можна назвати глобалістським Заходом. А ці сценарії неминуче проектуються і на Україну.
На рахунку Бориса Єльцина значна вестернізація Росії, здійснені там ліберальні перетворення, а також часткова втрата Росією суверенітету на користь Заходу. Одначе все це не завадило йому послідовно вести Росію дорогою імперського реваншу. Саме при Єльцину Росія здійснює військову агресію проти Чечні та Грузії, провокує збройний конфлікт у Молдові. Україна за часів його президентства лишається міцно зафіксованою у сфері кремлівського впливу.
Якби на зміну путінському режиму до влади в Росії повернулися ліберали, ситуація виявилася подібною. Російське суспільство стало б об'єктом реалізації культурної повістки денної радикального лібералізму (сучасна путінська політика карикатурного і бутафорного консерватизму створює для цього дуже сприятливий ґрунт), Росії довелося б поступитися частиною економічної і політичної суб'єктності. Така нео-єльцинська Росія цілком задовольняла б глобалістський Захід, будучи вигідною як полюс стабільності на значних теренах Євразії. Глобалісти зацікавлені мати справу із впливовою, але контрольованою Росією, здатною підтримувати вигідний їм status quo.
Якщо “нео-єльцинський” сценарій реалізується, Україні за умов безвольності її керівництва знову доведеться повернутися у сферу російських інтересів. Не варто думати, що від такого повернення її убезпечить нинішній дрейф у бік Заходу. Тим же Німеччині та Франції і зараз вигідно мати справу з Росією як своїм стратегічним партнером. Коли ж російський політичний маятник знову хитнеться у бік єльцинів, собчаків і чубайсів, комплементарність Москви лише зросте.
Гіпотетична нова Росія, яка сьогодні відвідує заклади типу музею Єльцина або ж навіть виходить на вулиці з акціями протесту проти “Димона”, становить для Києва не меншу небезпеку, аніж сучасна, путінська. Зрештою, поділ між ними умовний. Цілком імовірно, що перехід від путінської Росії до нео-єльцинської відбудеться так само планомірно, як відбувався перехід від єльцинської до путінської. Українське бачення Росії має радикально відрізнятися від бачення глобалістських сил.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 24885
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7879
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6246
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4113
Контакти
E-mail: [email protected]