Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Здавалось би, все просто: євроскептицизм — це або недовіра до Євросоюзу як такого, або неприйняття централістських тенденцій його розвитку. Євроскептики або виступають за вихід своєї країни з Євросоюзу чи відмову від вступу до нього, або прагнуть перебудувати Євросоюз на засадах субсидіарності. Мова йде саме про Євросоюз — не менше і не більше. Але мейнстрім чомусь оголошує євроскептків “противниками Європи”.
Набравши у пошуковику словосполучення “антиєвропейські сили”, ви знайдете сотні посилань, де воно воно вживатиметься в сенсі правих євроскептиків. Та це не лише проблема україномовного сегменту Інтернету. Сам голова Європейської Ради Дональд Туск, коментуючи перемогу євроскептиків під час референдуму у Британії, сказав, що вона “загрожує Західній цивілізації”.
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних ідентичностей. Чого не скажеш про тих, хто намагається монополізувати гасло “об'єднаної Європи”. Бо саме останні викорінюють залишки справжніх європейських цінностей і своєю міграційною політикою роблять Європу все більш схожою на країни Азії та Африки.
Не все так просто навіть із гаслом “об'єднаної Європи”. Абсолютна більшість правих євроскептиків є прихильниками пан'європейської солідарності. Одначе важко побачити адекватне вираження такої солідарності у сучасній формі Євросоюзу. Європейські народи дійсно потребують єдності, в тому числі на інституційному рівні. Але така єдність не може спиратися на якобінський централізм і ліво-ліберальну ідеологію.
Україні, грубо кажучи, не загрожує вступ до ЄС протягом найближчих десяти-п'ятнадцяти років. Тим не менше, перед тверезими українськими політичними силами, передусім націоналістами, стоїть завдання виробити привабливий пан'європейський дискурс, котрий не дозволяв би навішувати на них ярлик “антиєвропейських сил” і, водночас, слугував антитезою до дискурсу нинішньої колоніальної “євроінтеграції”.
10.03.2017 15:37
Непорозуміння євроскептицизму
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних іден
Термін “євроскептицизм” міцно закріпився у дискурсі, що описує сучасну політичну реальність. Це не дивно, адже явище, котре він позначає, стає все більш відчутним на просторах Європи. Одначе євроскептицизм — дуже недосконале поняття, використання якого породжує численні непорозуміння і спекуляції.Здавалось би, все просто: євроскептицизм — це або недовіра до Євросоюзу як такого, або неприйняття централістських тенденцій його розвитку. Євроскептики або виступають за вихід своєї країни з Євросоюзу чи відмову від вступу до нього, або прагнуть перебудувати Євросоюз на засадах субсидіарності. Мова йде саме про Євросоюз — не менше і не більше. Але мейнстрім чомусь оголошує євроскептків “противниками Європи”.
Набравши у пошуковику словосполучення “антиєвропейські сили”, ви знайдете сотні посилань, де воно воно вживатиметься в сенсі правих євроскептиків. Та це не лише проблема україномовного сегменту Інтернету. Сам голова Європейської Ради Дональд Туск, коментуючи перемогу євроскептиків під час референдуму у Британії, сказав, що вона “загрожує Західній цивілізації”.
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних ідентичностей. Чого не скажеш про тих, хто намагається монополізувати гасло “об'єднаної Європи”. Бо саме останні викорінюють залишки справжніх європейських цінностей і своєю міграційною політикою роблять Європу все більш схожою на країни Азії та Африки.
Не все так просто навіть із гаслом “об'єднаної Європи”. Абсолютна більшість правих євроскептиків є прихильниками пан'європейської солідарності. Одначе важко побачити адекватне вираження такої солідарності у сучасній формі Євросоюзу. Європейські народи дійсно потребують єдності, в тому числі на інституційному рівні. Але така єдність не може спиратися на якобінський централізм і ліво-ліберальну ідеологію.
Україні, грубо кажучи, не загрожує вступ до ЄС протягом найближчих десяти-п'ятнадцяти років. Тим не менше, перед тверезими українськими політичними силами, передусім націоналістами, стоїть завдання виробити привабливий пан'європейський дискурс, котрий не дозволяв би навішувати на них ярлик “антиєвропейських сил” і, водночас, слугував антитезою до дискурсу нинішньої колоніальної “євроінтеграції”.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
Топ за тиждень
Популярне
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21266
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19650
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7865
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7710
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6650
Контакти
E-mail: [email protected]