Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Кумедно виглядають спроби показати вагомість обрання Штайнмайєра президентом або ж навпаки висловити жаль з того приводу, що він уже не очолюватиме німецьку дипломатію. Останнє у досить патетичній формі робить Барбара Везель, чию замітку “Невдалий час для зміни Штайнмаєром крісла” опублікувала “Deutsche Welle”.
Якщо читати рядки Везель в українському контексті, уся їхня патетика обертається цинізмом. Коли для євросоюзівського мейнстріму Штайнмайєр — це дійсно той політик, за яким можна тужити, то для українця, що слідкує за дипломатичним життям, його ім'я символізує лещата Москва-Берлін, у яких виявилася затисненою наша країна (та й не лише вона).
Аби мати теплі почуття до Штайнмайєра, потрібно хіба що приймати за чисту монету порошенківську риторику про “західних партнерів”. Тиск на Україну з вимогою піти на суттєві поступки Кремлю, намагання мінімалізувати напругу у стосунках між Москвою та Заходом (скажімо, критика східноєвропейських навчань військ НАТО), захист будівництва “Північного потоку-2”. Саме цим очільник німецького МЗС мав би запам'ятатися українцям.
Але підстави не любити Штайнмайєра є не лише в українців. Штайнмайєр співвідповідальний за централізаторську політику нинішнього Берліну. Досить згадати вже той факт, що після Brexit'у саме Штайнмайєр разом із главою французького МЗС Жаном-Марком Ейро представляли сумновідомий проект “Сильна Європа в небезпечному світі”, де за красивими словами крився замах на той суверенітет, яким поки що володіють держави-члени ЄС.
Українцям не варто очікувати, що після відходу Штайнмайєра німецька дипломатія стане більш прихильною до наших національних інтересів. Тим паче, після майбутніх виборів до Бундестагу імовірним є формування виключно лівої коаліції за участі СДПН, “Лівих” та “Зелених”. З цих політсил лише “Зелені” мають антимосковську налаштованість; соціал-демократи і, особливо, “Ліві” відзначаються ставкою на приязні стосунки з Кремлем. Але факт відходу Штайнмаєра несе принаймні моральну сатисфакцію. Отож, читаючи тексти типу тих, які наштампувала “Deutsche Welle”, просто хочеться сказати: нехай іде швидше, навіть не прощаючись.
17.11.2016 13:43
Просто піди, не прощаючись
Партія Анґели Меркель підтримала висунення нинішнього глави МЗС соціал-демократа Франка-Вальтера Штайнмайєра на пост федерального президента. Враховуючи незначимість посади президента ФРН, можна сказати, що Штайнмаєра готують до почесної політичної пенсії.
Партія Анґели Меркель підтримала висунення нинішнього глави МЗС соціал-демократа Франка-Вальтера Штайнмайєра на пост федерального президента. Враховуючи незначимість посади президента ФРН, можна сказати, що Штайнмаєра готують до почесної політичної пенсії.Кумедно виглядають спроби показати вагомість обрання Штайнмайєра президентом або ж навпаки висловити жаль з того приводу, що він уже не очолюватиме німецьку дипломатію. Останнє у досить патетичній формі робить Барбара Везель, чию замітку “Невдалий час для зміни Штайнмаєром крісла” опублікувала “Deutsche Welle”.
Якщо читати рядки Везель в українському контексті, уся їхня патетика обертається цинізмом. Коли для євросоюзівського мейнстріму Штайнмайєр — це дійсно той політик, за яким можна тужити, то для українця, що слідкує за дипломатичним життям, його ім'я символізує лещата Москва-Берлін, у яких виявилася затисненою наша країна (та й не лише вона).
Аби мати теплі почуття до Штайнмайєра, потрібно хіба що приймати за чисту монету порошенківську риторику про “західних партнерів”. Тиск на Україну з вимогою піти на суттєві поступки Кремлю, намагання мінімалізувати напругу у стосунках між Москвою та Заходом (скажімо, критика східноєвропейських навчань військ НАТО), захист будівництва “Північного потоку-2”. Саме цим очільник німецького МЗС мав би запам'ятатися українцям.
Але підстави не любити Штайнмайєра є не лише в українців. Штайнмайєр співвідповідальний за централізаторську політику нинішнього Берліну. Досить згадати вже той факт, що після Brexit'у саме Штайнмайєр разом із главою французького МЗС Жаном-Марком Ейро представляли сумновідомий проект “Сильна Європа в небезпечному світі”, де за красивими словами крився замах на той суверенітет, яким поки що володіють держави-члени ЄС.
Українцям не варто очікувати, що після відходу Штайнмайєра німецька дипломатія стане більш прихильною до наших національних інтересів. Тим паче, після майбутніх виборів до Бундестагу імовірним є формування виключно лівої коаліції за участі СДПН, “Лівих” та “Зелених”. З цих політсил лише “Зелені” мають антимосковську налаштованість; соціал-демократи і, особливо, “Ліві” відзначаються ставкою на приязні стосунки з Кремлем. Але факт відходу Штайнмаєра несе принаймні моральну сатисфакцію. Отож, читаючи тексти типу тих, які наштампувала “Deutsche Welle”, просто хочеться сказати: нехай іде швидше, навіть не прощаючись.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
Топ за тиждень
Популярне
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3038
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2454
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2229
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2189
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2156
Контакти
E-mail: [email protected]