З 15.12.2017р. набули чинності нові редакції процесуальних кодексів (ЦПК, ГПК, КАСУ) які по своїй суті є повністю новими нормативними актами. Що ж сталося з обов’язковістю висновків Верховного Суду України після набрання чинності новими процесуальними коде
З 15.12.2017р. набули чинності новіредакції процесуальних кодексів (ЦПК, ГПК, КАСУ) які по своїй суті є повністюновими нормативними актами.
З набуттям чинності нових кодексів вУкраїни змінилась і система судів загальної юрисдикції, з чотирьохланкової утриланкову.
Замість вищих спеціалізованих судів таВерховного Суду України створено єдиний судовий орган касаційної інстанції –Верховний Суд, який розпочав свою діяльність також з 15.12.2017р.
Основною функцією Верховного Суду Українибуло забезпечення єдності судової практики шляхом забезпечення однаковогозастосування норм права судами різних спеціалізацій.
Так, у передбачених законом випадках,Верховний Суд України викладав у своїх постановах висновки про те, як самеповинна застосовуватися та чи інша норма права, що була неоднаково застосована.
Висновок щодо застосування норм права,викладений у постанові Верховного Суду України, був обов’язковим для всіхсуб’єктів владних повноважень, які застосовують ту чи іншу норму права тавідносно обов’язковим для врахування (з можливістю відступити від зазначеної увисновку правової позиції) судами загальної юрисдикції.
Що ж сталося з обов’язковістю висновків Верховного СудуУкраїни після набрання чинності новими процесуальними кодексами?
Як відомо, до процесуальних правовідносинзастосовується той закон, який є чинним на момент вчинення окремоїпроцесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Чинний на сьогодні ЦПК України (візьмемойого для прикладу) передбачає, що при виборі і застосуванні норми права доспірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних нормправа, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 416 ЦПК України, що має назву«Постанова суду касаційної інстанції» зазначено, що у постанові палати,об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок проте, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої непогодилася колегія суддів, палата, об’єднана палата, що передала справу нарозгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати.
Тобто йдеться про врахування судамивисновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановахновоствореного Верховного Суду. Про врахування судами висновків зробленихВерховним Судом України, який діяв до 15.12.2017р. – ні слова.
У розділі XIII «Перехідні положення» ЦПКУкраїни, жодної норми, в якій би прямо було зазначено про обов’язковість чи про врахування судами висновківзроблених Верховним Судом України, також немає.
Таким чином, формально, вони пересталибути такими, що враховуються судами загальної юрисдикції. Чому формально?
У розділі XIII «Перехідні положення» ЦПКУкраїни все-таки згадується про висновки Верховного Суду України.
Так, в підпункті 7 пункту 1 розділі XIII«Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що суд який розглядає справу вкасаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об’єднаної палати),передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія абопалата (об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодозастосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ранішеухваленому рішенні Верховного Суду України.Якщо Велика ПалатаВерховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи наїї розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів абопалаті (об’єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа,повернута на розгляд колегії суддів (палати, об’єднаної палати), не може бутипередана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Майже такий самий порядок дій судукасаційної інстанції, який розглядає справу і який вважає за необхідневідступити від висновку щодо застосування норми права у подібнихправовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду (дивст. 403 ЦПК України).
Таким чином, фактично, висновки ВерховногоСуду України повинні враховуватись судами так само як і висновки ВерховногоСуду, оскільки, якщо суд у своєму рішенні застосує норму іншим чином, ніжпередбачено висновком Верховного Суду України і справа дійде до суду касаційноїінстанції, Верховний Суд, виходячи з положення підпункту 7 пункту 1 розділіXIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі, якщо вважає за необхідневідступити від висновку щодо застосування норми права у подібнихправовідносинах Верховного Суду України, зобов’язаний буде передати справу нарозгляд Великої Палати Верховного Суду, або, в іншому випадку - скасувати таке рішення, як таке, в якому неправильно застосовано норму матеріального або процесуального права .
Аналогічний порядок дій передбачено і стосовновисновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановахВерховного Суду (ст. 403 ЦПК України).
