Відкритий лист (Чернівці, 01.07.2014р.)
"Учасники прес-конференції «Журналісти проти фактів? Порушення стандартів об’єктивності висвітлення судового процесу буковинськими журналістами» звертаються до усіх органів влади, інституцій громадянського суспільства та засобів масової інформації з проха
Президенту України П. О. ПОРОШЕНКУ
Голові Верховної Ради України О. В. ТУРЧИНОВУ
Вищій раді юстиції
Голові Верховного суду України Я. М. РОМАНЮКУ
Голові Апеляційного суду Чернівецької області М. В. ОЛІЙНИКУ
Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики Т. М. ЧОРНОВОЛ
Голові Національної спілки журналістів України О. І. НАЛИВАЙКУ
Голові Незалежної медіа-профспілки України Ю. В. ЛУКАНОВУ
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
27 червня 2014 року групою чернівецьких журналістів було зроблено гучну заяву про те, що, нібито, «судова гілка влади Буковини розгорнула справжню війну зі свободою слова».
Якщо вірити авторам цієї заяви, «газети «Час», «Буковина» та «Версії» судять за оціночне судження у статтях про резонансне вбивство», «журналістів обмежують у можливості висловлювати власну точку зору, мати свої оціночні судження, та й навіть позбавляють права на професійну помилку, яке прописане у європейському та українському законодавстві».
Про які конкретно «оціночні судження» йдеться у цій заяві? Без сумніву, редакції газет «Час», «Буковина» та «Версії» наполягають на тому, що вони мали і мають право називати «убивцею» Рустама Агаларова, не надаючи йому право відповісти на ці звинувачення на їхніх газетних шпальтах. І це при тому, що не існує чинного обвинувального вироку суду стосовно Агаларова, навпаки – справу по його обвинуваченню було повернуто на додаткове розслідування. Адже суд встановив, що слідством не зібрано достатніх доказів його вини.
Схоже, що деякі журналісти упевнені, наче вироки по кримінальних справах мають постановлятися не в суді, а на газетних шпальтах.
Замість того, щоб об’єктивно висвітлювати демократичний судовий процес, який відбувається на засадах змагальності сторін обвинувачення і захисту, газети «Час», «Буковина» та «Версії» вперто публікували на своїх сторінках лише версію сторони обвинувачення та набагато раніше за суд винесли вирок обвинуваченому, називаючи його вбивцею. А коли судами у встановленому законом порядку версію обвинувачення було визнано бездоказовою, в пресі та у інтернеті почалася брудна кампанія з дискредитації правосуддя, безвідповідально і безпідставно поширювалися домисли про корумпованість суддів.
Протягом 2013-2014 рр. учасники прес-конференції «Журналісти проти фактів? Порушення стандартів об’єктивності висвітлення судового процесу буковинськими журналістами» неодноразово зверталися до редакцій газет «Час», «Буковина» та «Версії», повідомляли про час та місце судових засідань у справі Агаларова і запрошували на ці засідання. Але ніякі журналісти, окрім редактора газети «Правдошукач», на судові засідання в суді першої інстанції не ходили.
До речі, редактор газети «Правдошукач» Юрій Шеляженко написав блог під промовистою назвою «Щоб писати про суд, підіть туди!» на сайті «Телекритика», копії якого із запрошенням на чергове судове засідання 23.10.2013 р. було розіслано по зазначеним редакціям (листи редакції газети «Правдошукач» від 19.10.2013 р. вих. №№ 20744, 20745, 20750). Але і після цього місцеві журналісти на суд не прийшли.
Ми цінуємо конституційні гарантії свободи слова, але вважаємо неприпустимим зловживання свободою слова для приниження честі та гідності людини, здійснення морального тиску на суд, поширення завідомо неправдивих чуток про корумпованість добросовісних і професійних суддів.
Ми знаємо і визнаємо, що журналіст має право на помилку за умови його добросовісності, прагнення дотримуватися високих стандартів об’єктивності журналістики і уникати помилок, а у разі їх допущення – що, дійсно, неуникно з огляду на специфіку професії – журналіст має бути готовий оперативно виправити свою помилку.
Однак ми знаємо також, що редакція газети «Буковина» не спростувала поширені у газеті неправдиві відомості про Рустама Агаларова навіть після того, як суд зобов’язав її це зробити. Вважаємо, що такий кричущий непрофесіоналізм та навмисне невиконання рішення суду, яке набуло законної сили, позбавляє цю редакцію морального права називати «помилкою журналіста» те, що виглядає скоріше не помилкою, а зловмисною, наче здійснюваною на замовлення інформаційною кампанією проти людини.
Учасники прес-конференції «Журналісти проти фактів? Порушення стандартів об’єктивності висвітлення судового процесу буковинськими журналістами» наголошують, що в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права:
• Засоби масової інформації не використовуються для відвертого пропагування правового нігілізму та голослівного підриву авторитету правосуддя.
• Кожна особа, яку піддають критиці у пресі, має право на відповідь.
• Має поважатися правовий принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, поки інше не буде доведено в суді.
• Усі професійні та етичні стандарти журналістики передбачають, що журналіст не може називати людину злочинцем до набуття законної сили обвинувальним вироком суду.
Учасники прес-конференції «Журналісти проти фактів? Порушення стандартів об’єктивності висвітлення судового процесу буковинськими журналістами» звертаються до редакцій газет «Час», «Буковина» та «Версії» із закликом вибачитися перед Рустамом Агаларовим за те, що вони неодноразово у своїх публікаціях називали його злочинцем, убивцею, не даючи йому можливості виправдатися, не маючи достатніх доказів його вини і не висвітлюючи у своїх публікаціях хід судових засідань, в яких було встановлено, що органи досудового слідства та суд також не мають достатніх доказів його винуватості у вчиненні злочину.
Учасники прес-конференції «Журналісти проти фактів? Порушення стандартів об’єктивності висвітлення судового процесу буковинськими журналістами» звертаються до усіх органів влади, інституцій громадянського суспільства та засобів масової інформації з проханням не зловживати і не заохочувати зловживання свободою слова в Україні.
Підписано учасниками прес-конференції «Журналісти проти фактів? Порушення стандартів об’єктивності висвітлення судового процесу буковинськими журналістами»:
Сергій Катишев, юрист.
Юрій Шеляженко, редактор всеукраїнської газети "Правдошукач".
Рустам Агаларов, підприємець.
Ібрагім Татієв, адвокат.
1 липня 2014 року
м. Чернівці
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 22562
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10906
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10668
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4902
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4329