Податку на нерухомість як точка диференціації політиків
Виконання зобов’язань в сфері фіскальної децентралізації згідно тексту Коаліційної угоди має бути завершено в 1 кварталі 2015 року тобто вже незабаром. Однак досі є принаймні дві важливі перепони на шляху фіскальної децентралізації та підвищення відповідал
Фіскальна децентралізація дала можливість на місцевому рівні збільшити та регулювати надходження місцевих бюджетів за рахунок місцевихподатків. Джерелом, який мав би розширити базу оподаткування тагенерувати доходи, мав би стати податкуна майно. До його складу увійшли податку на нерухоме майно, відмінне від земельноїділянки, плата за землю та транспортнийподаток.
Податокна нерухомість увійшов до переліку місцевих податків та булорозширено його податкову базу (зокрема включено до оподаткування і комерційнунерухомість). Однак чомусь трактування зобов’язання реформувати податок на нерухомість у відповідності доєвропейської практики виявилося дуже оригінальним. Політики вирішили прив’язатиоподаткування нерухомості до мінімальної зарплати по Україні, а не до оціночноївартості нерухомого майна.
Саме за рахунок належного оподаткування нерухомості (житлової та нежитлової) та землі, на якій вонарозташована, можна було б знайти можливості для значного збільшення надходженьмісцевих бюджетів. Однак прийнятті місцеві бюджети столиці та ряду обласнихцентрів на 2015 рік показують, що навряд чи таке збільшення відбудеться дотидоки не вдасться подолати маніпуляціями із майном і землею місцевих громад.Саме земля та майно є чи не найбільшимиджерелом корупції на місцевому рівні.Цінаманіпуляцій – мільярди, які не надходять до місцевих бюджетів. Ставки податківта нормативно-грошову оцінку землі встановлює місцева рада. І саме намісцях зараз не поспішають приймати рішення щодо наведенняладу із цим важливим ресурсом. Причинитакого небажання цілком банальні.Тіньові прибутки на місцевому рівні відвикористання землі та майна часто є предметомкорупційного інтересу політичних сил незалежно від політичного забарвлення.Не поспішають на місцях наступати «на горло» старій відомій пісні про «дерибан»місцевих ресурсів.
Досі можна отриматиземлю рішенням місцевої ради, нею користуватися роками, але не укладатидоговору оренди, а часто навіть і здійснювати будівництво на земельній ділянціпо факту завершення договору оренди. Іншим джерелом втрат місцевих бюджетів є заниженанормативно-грошова оцінка землі, яка навіть по факту перегляду, не вводитьсядепутатами в дію. Зокрема, в столиці маємо таку ситуацію. І не тільки.
Подібною є ситуація із пайовимивнесками забудовників у розвиток інфраструктури населеного пункту. Об’єктибудівництва здаються, а кошти до бюджетів не надходять, а якщо і находять, тошляхом різноманітних маніпуляційзараховуються до місцевих бюджетів у не грошовій формі.
Про причини браку бажання знайти кошти із оподаткування комерційноїнерухомості на місцевому рівні – годі й говорити. Часто ії власники абопов’язані особи є депутатами місцевих рад і мають безпосередній вплив нарішення міського голови. Тож, як і з землею, без «революції» у підходах наврядчи найближчим часом можна буде побачити суттєвий прогрес у питанні збільшення надходженнякоштів від оподаткування комерційної нерухомості (а це часто є доситьзапитуванні орендарями торгівельно-розважальні та бізнес центри).
Безперечно, щоставлення до податку на нерухомість вже на найближчих місцевих виборах стане однією із важливих точок диференціації політичних сил. Чи готові політики у парламенті виконати взяті зобовязання щодо зміни порядку сплати податку на нерухомість відповідно до європейської практики?
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 55070
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48548
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
11777
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10444
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9395