Чи вважається коронавірус форс - мажорною обставиною?
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають.
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають. Світова економіка зазнає мільярдних збитків. На жаль, не обійшла дана загроза і Україну, де, як і в решті країн Європи, було введено режим карантину, який передбачає собою цілий ряд обмежень. Дані обмеження негативно вплинули не лише на пересічних громадян, а й на бізнес: як малий так і великий. Підприємці не в змозі виконувати договірні зобов’язання, у зв’язку з чим, виникає цілком логічне запитання: чи можна вважати коронавірус або “covid-19” форс – мажором, оскільки, наразі, бізнес в Україні несе величезні збитки.
Щоб дати відповідь на це питання, потрібно, перш – за все, розуміти, що є форс – мажорною обставиною або обставиною непереборної сили. Законодавство України визначає, що форс – мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно роблять неможливим виконання тих чи інших зобов’язань, передбачених умовами договору( контракту, угоди тощо). Сюди може віднести: епідемії, введення комендантської години, масові заворушення, тривалі перерви в роботі транспорту, надзвичайні ситуації, обмеження з боку органів державної влади та інше. Перелік форс-мажорних обставин знаходиться у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України, а також регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин. Слід мати на увазі, що даний перелік не є вичерпним.
Як відомо, цивільні та господарські зобов’язання завжди прописуються в контрактах, наприклад: надати певні послуги, здійснити оплату тощо. Інші зобов’язання можуть бути передбачені нормативними актами. За загальним правилом – усі обов’язки повинні виконуватися відповідно до умов договору чи закону. А якщо такі умови відсутні у договорі та законі, можна застосувати правила та звичаї ділового обороту. Одностороння відмова від виконання зобов’язань є недопустимою. Водночас, зобов'язання можуть бути припиненими за згодою сторін; відповідно до умов договору або неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку сторони не несуть відповідальності. Звичайно, за порушення умов договору передбачена відповідальність. Але особа може бути звільнена від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Сьогодні, підтвердження форс – мажорної обставини може зазначатися у сертифікаті Торгово-промислової палати. Треба мати на увазі, що сам по собі факт розповсюдження коронавірусу, введення карантинного режиму, закриття кордонів не є форс-мажором та не може бути підставою для видачі даного документу. Для отримання сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини слід довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами, на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання. У такому випадку саме заявник повинен доводити факт настання форс-мажорних обставин і сама заявник має нести відповідальність за достовірність викладених фактів, належне оформлення заяви, наданих документів та доказів. Звичайно, шанси на отримання Сертифікату значно збільшуються, якщо сторонами було передбачено перелік обставин непереборної сили та алгоритму дій у таких ситуаціях.
Загалом, у разі настання форс – мажорної обставини можна діяти наступним чином:
1) Отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс - мажорні обставини;
2) Звернутися до іншої сторони з проханням укласти додаткову угоду про подальші взаємовідносини;
3) Звернутися до суду з вимогою розірвати договір або стягнути кошти, збитки та зобов’язати виконати договір, якщо не вбачається форс-мажорної обставини для іншої сторони.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 25864
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11301
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11181
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 5792
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5048