Щодо практики нового Верховного Суду

Короткий огляд нових рішень Верховного Суду.

У грудні 2017 року запрацював новий Верховний Суд, який було обрано на конкурсних засадах. При цьому під час зазначеного конкурсу вперше, через інститут Громадської ради доброчесності, була задіяна громадськість, яка могла давати висновки про невідповідність кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики.

Попри те, що у засобах масової інформації періодично з’являється обґрунтована критика діяльності нового Верховного Суду, вважаю за доцільне звертати також увагу і на нові рішення, які відіграватимуть позитивну роль в утвердженні справедливого суду у подальшому.

Необхідна оборона

Наприклад, у травні 2018 року Верховний Суд виніс рішення, яким було скасовано рішення попередніх інстанцій про засудження особи до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки за те, що особа, захищаючись від незаконного проникнення у житло та нападу з боку двох осіб, завдала одному із нападників удару кухонним ножем у груди, у результаті чого поранений того ж вечора помер у лікарні.    

У результаті Верховний Суд констатував, що немає перевищення меж необхідної оборони у випадку заподіяння смерті, якщо особа діяла, перебуваючи у стані необхідної оборони, з метою відвернення протиправного насильницького вторгнення у своє житло та захисту від нападу групи осіб.

До складу колегії входили судді Щепоткіна В.В., Кишакевич Л.Ю. та Остапук В.І.. Нагадаю, що під час конкурсу до Верховного Суду відносно зазначених суддів у громадськості не було обґрунтованих сумнівів щодо можливих порушень ними критеріїв доброчесності.

Свобода слова

У червні 2018 року Верховний Суд виніс рішення, яким відмовив у задоволенні позову колишнього першого заступника генерального директора «Укрзалізниці» Максима Бланка щодо спростування інформації, поширеної про нього журналістами програми «Схеми» у розслідуванні «Інфраструктура для олігарха Леоніда Юрушева».

У цьому рішенні Верховний Суд, з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини та стандарти свободи слова, встановив, що у тексті публікації використано оціночні судження, а саме критична оцінка подій, як-то призначення Максима Бланка на керівну посаду та наступне стрімке зростання вартості державних контрактів.

До складу колегії входили судді Висоцька В.С., Лесько А.О., Мартєв С.Ю.,  Пророк В.В., Фаловська І.М.. Зі вказаного складу колегії лише відносно судді Лесько А.О. на етапі конкурсу до Верховного Суду було складено висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

Таким чином, вищевказані рішення, які справляють позитивний вплив на здійснення захисту в рамках кримінального процесу або відстоювання права на свободу думки і слова, в черговий раз демонструють, наскільки важливим для утвердження справедливого суду є призначення на посади суддів осіб, щодо доброчесності яких немає сумнівів.