Право – це також зброя проти агресора
Міжнародне право – основна зброя юристів у боротьбі з російською агресією. Емоції іноді вимагають від нас неправомірних чи популістичних дій у відповідь на дії Росії. Але чи дадуть вони бажаний результат? Всі світові приклади говорять, що вміле застосуванн
Міжнародне право – основна зброя юристів у боротьбі зросійською агресією. Емоції іноді вимагають від нас неправомірних чипопулістичних дій у відповідь на дії Росії. Але чи дадуть вони бажаний результат?Всі світові приклади говорять, що вміле застосування права, втому числіміжнародного дають більше результату ніж спорадичні не правові акції застосованідо агресора.
Отже наразі ми стаємо свідками, ще однієї війни –юридичної, де перемагають не емоції а знання, юридичні вміння та юридичнапозиція.
Ми повинні бути свідомими, що з нами бореться сильний «юридичний»супротивник, який використає будь-яку зачіпку та неправомірну дію проти нашоїдержави.
Отже з точку зору міжнародних судових інституцій немаєемоцій, є лише норми права та докази які ми повинні використовувати на своюкористь.
Останні події в Київради зі спробою силою проштовхнути, зпершої точки зору патріотичне рішення про припинення всіх відносин з компаніямиякі прямо чи опосередковано повязані з підприємствами чи фізичними особами РФ –яскравий приклад неправильної юридичного методології, у вирішенні складнихміжнародно-правових питань.
Нагадаємо, що відповідно до діючого міжнародного права, втому числі відповідно до двухсторонньоїросійсько-української угоди про захист інвестицій від 1998 року, коженгромадянин РФ та кожна приватна компанія РФ розглядаються міжнародними судовимиінституціями як інвестор, та користується відповідним міжнародним захистом, втому числі у міжнародних судових інституціях. Масштаб проблем на якінаражається Україна підтверджується й тим, що відповідно до українськоїстатистики, Росія (юридичні та фізичні особи РФ) залишаються бути одним з найбільших інвесторів України, отже кількістьта суми ймовірних позовів важко переоцінити.
Нагадаємо що наразі міжнародні судові інституціїрозглядають позови українських інвесторів в Криму саме на підставі порушенняРосією угоди про захист інвестицій. Проміжкові рішення Гаазького арбітражузобов’язали Росію виконувати зобов’язання по захисту українських інвесторів вокупованому Криму, далі мова буде йти про стягнення конкретних сум на користьукраїнських інвесторів, що ще раз підтверджує сталість європейської практики втаких питаннях.
Прийняття неправомірних рішень українською стороноювибиває правову основу українських позовів та створює підґрунтя для позовівРосійської сторони до України
Більше того, не правові рішення завдають більше шкодисаме економіці України ніж економіці окупанта, на що звернули увагу багато спеціалістів.
Давайте пам’ятати, що акції більшості великихєвропейських та американських компаній вільно торгуються на світових біржах.Отже їхнім власником або вже є або можуть в будь-яку мить стати резиденти РФ.Приймаючи рішення щодо обмежень для російського капіталу, слід розуміти, щоподібні рішення будуть проблемою та політичним ризиком саме для європейських таамериканських інвесторів, на яких так розраховує країна.
Який вихід? Діючезаконодавство передбачає чітку правову процедуру застосування санкцій досуб’єктів РФ, і державні органи повинні діяти у відповідності до міжнародногоправа. Санкції – це централізована політика центральних органів влади, а неорганів місцевої влади або окремих її гілок. Громадянське суспільство маєдопомогти державі, застосувавши так звані «народні санкції», не купуючиросійські товари. І якщо, навіть, громадянське суспільство прийме рішення пронеобхідність подальших дій у цій сфері тиск має бути спрямований на органивповноважені приймати зазначені рішення, яким аж ніяк не є органи місцевоївлади.
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3054
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2493
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2232
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2209
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2164