Реформа судової експертизи направлена на вирішення проблем сфери

Після того, як зареєстрував законопроект № 6264 "Про судово-експертну діяльність", дискусія щодо змісту реформи оживилась, точки зору почали розділятися. Мотивуючи свою участь в цій комплексній роботі принципом “не нашкодити фахівцям”, закликав судових екс

Нерідко,коли влада (політики) беруться проводитиреформи – чуємо шквал критики, заяви проте, що проводять реформу під когось, абоне питають думку фахівців. Завжди вважав,займаючись ще до пардаментської роботиадвокатською діяльністю, що точка зоруі рекомендації практиків – це успіх ісамої реформи, і тих, хто її проводить.Більше того, це запорука якісногофункціонування галузі, яку реформують. 

Післятого, як зареєстрував законопроект №6264 "Про судово-експертну діяльність в Україні",дискусія щодо змісту реформи оживилась,точки зору почали розділятися. Мотивуючисвою участь в цій комплексній роботіпринципом “не нашкодити фахівцям”,закликав судових експертів працюватиспільно на результат.

Одразувідзначу, що за результатами проведенихпоки двох круглих столів, стали зрозумілістратегічні питання — розбалансованістьсистеми та хаотичність через певнунеузгодженість в законодавстві. В першучергу мова йде про підзаконнінормативно-правові акти. З доповідейучасників заходів почув, щоє специфічні види судових експертиз,які важко "загнати" в єдину систему іпрописати для усіх одні правила взаємодії. 

Спільнимвиявилось те, що не лише європейськікраїни, а й наші сусіди пройшли вже цюреформу, і сформували систему, яка працюєна забезпечення правосуддя. Без тискувлади, без корупційної складової, звідповідальністю судових експертів засвою роботу, за висновки на основіфактів, а не домовленостей.

Вивчаючикожен окремий напрям в судово-експертнійсфері, спілкуючись з різними судовимиекспертами, та провівши нещодавно зустріч зкерівництвом та експертами Державногобюро судово-медичної експертизи, почув багатопро досвід Грузії. Там не лише підхіддержави до судово-експертної діяльностіінший, там технічні умови робити більшсприятливі. Наші лабораторії і стареобладнання не відповідають вимогам21-го століття. І це треба змінювати.

Всудмедекспертизі є інша проблема —державні та комунальні установи. Тобтопідзаконний акт не відповідає вимогамчинного законодавства, де за окремимивидами судової експертизи, її можутьпроводити лише державні установи. Цеозначає, що судову експертизу, проведенукомунальною установою, можуть визнатинезаконною. Якщо врахувати, що експертизає складовою, доказовою базою провадженя— наслідки такої неузгодженостізрозумілі.

Якщоодним з ключових питань законопроекту№ 6264 є подолання монополії держави напроведення судових експертиз, то всудмедекспертизі для початку требавибудувати модель державного управлінняі паралельно ставити питання проготовність приватних експертів працюватив такому специфічному виді судовихекспертиз.

Від демонополізації нам нікуди не дітись. Це вимога часу. На сьогоднішній день монополія держави скасована в таких сферах публічної діяльності, як нотаріат, арбітражні керуючі, оціночна та аудиторська діяльність, третейські суди. Далі - судова експертиза. 

Крім того, спільнимдля усіх видів судових експертиз є факт,що в держустановах черга на проведенняекспертиз сягає двох років. А це,відповідно, гальмує судові процеси.

Покиє три ключові проблеми, які за визначеннямсудових експертів, зрушать з місця давноочікувану реформу,

1. подоланнямонополії держави на проведення судовихекспертиз;

2. залученняприватних (незалежних) експертів (на рівні з експертами держустанов) до написання тавпровадження методик проведення судовихекспертиз;

3. єдинийсистематизований підхід до підготовкита атестації судових експертів, безвиокремлення, коли державні експертипроходять підготовку в своїх установах,приватні (незалежні) — в Міністерствіюстиції.