Реформування судово-експертної діяльності: парламент розпочинає роботу

Перший рік активного проведення судової реформи показав, що шлях цей правильний, судова система має працювати на забезпечення правосуддя чесно та прозоро. Серед напрямків, які ще потребують реформування — судово-експертна діяльність та робота Державної суд

Перший рік активного проведення судової реформи показав, що шлях цей правильний, судова система має працювати на забезпечення правосуддя чесно та прозоро. Серед напрямків, які ще потребують реформування — судово-експертна діяльність та робота Державної судової адміністрації (ДСА).

На сьогоднішній день є дві підстави для прийняття нового закону про судово-експертну діяльність в Україні. По-перше, судова-експертиза - одна із складових судової системи. Тому в умовах проведення комплексної реформи цей процес закономірний. По-друге, практика проведення судових експертиз вийшла за межі чинного законодавства, і більше регулюється підзаконними актами, рішеннями судів та поясненнями органів виконавчої влади. На даний час важливо в законодавчій площині врахувати зміни, які відбулися в роботі судових експертів за останні роки та забезпечити розвиток судово-експертної діяльності. В цих питаннях застарілий закон, прийнятий в 1994 році - не працює.

Тривалий час в Україні основна кількість проведення судових експертиз припадала на державні судово-експертні установи Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я. Однак останнє десятиліття розвивається професійна діяльність експертів, що не є працівниками державних експертних установ (незалежні або приватні експерти). Створились приватні компанії, які об’єднали в собі експертів та фахівців з відповідних галузей знань.

Більше того, в суспільстві є запит на послуги кращих, на якість і здорову конкуренцію. І в цій частині ми маємо опиратися на ринок, який формує попит і пропозицію, і не відставати в судово-експертній роботі. Наприклад, ще в минулому році Міністерство юстиції запустило реформу виконавчої служби. Поруч з державними виконавцями буде працювати інститут приватних виконавців. Тому треба підтримати приватних судових експертів і надати їм можливість працювати і розвиватися на рівні державних судово-експертних установ.

Особиста кримінальна відповідальність експерта за надання неправдивих висновків, а також дисциплінарні та адміністративні міри за неналежне виконання обов’язків судового експерта є гарантією належного виконання експертиз експертами як державних установ, так і тих, хто не працює в державних експертних установах.

Якщо деталізувати ключові питання, котрі має вирішити поданий мною законопроект (№ 6264), то це питання підготовки та атестації судових експертів. Для того, щоб не було зловживань і маніпуляцій щодо закритості атестації в державних установах, варто перейти повністю на атестацію через Центральну експертно-кваліфікаційну комісію (ЦЕКК). Але роботу її проводити прозоро, без нарікань, що когось з експертів не атестують за якимись переконаннями.

Згадайте, вимогою Майдану було забезпечити прозорість конкурсів на зайняття посад. І ця вимога працює. Конкурси проводяться з трансляцією в он-лайн режимі. Ми можемо такі умови передбачити для атестації судових експертів, і прибрати будь-які звинувачення в необ'єктивності атестації? Можемо!

Важливо визнавати ще й іншу помилку — те, що на сьогодні багато експертів не мають “корочки” - не означає, що вони втратили кваліфікацію і перестали бути фахівцями. Тепер залучення судом унікального в своїй сфері знань (і при цьому не атестованого) експерта ставить під сумнів його висновки. В цій частині є питання до власних методик, які застосовує приватний експерт. Адже вони спочатку мають бути атестовані державою і зареєстровані у відповідному реєстрі.

Тому треба міняти підхід до написання методик проведення судових експертиз. Зараз цей процес обмежений держустановами. Доцільно дати можливість брати участь в розробці методик приватним судовим експертам. Ми не можемо закривати систему і не визнавати фаховість тих, хто проводить багато судових експертиз та експертних досліджень, і володіє спеціальними знаннями.

Також на сьогодні слабо визначені механізми контролю та перевірки роботи судових експертів. Ми ж розуміємо, що в нормі, коли експерт держустанови перевіряє експерта-приватника закладається корупційна складова.

Чинний закон не згадує про приватні установи судових експертиз. Але вони відіграють вагому роль в роботі з судами. Давайте говорити відверто. Судові експерти виконують певну роботу, надають послуги, за що отримують прибуток. Але далеко не всі експерти є самостійними менеджерами. І часто цю функцію виконують приватні судово-експертні установи. Більше того, зазвичай суди проведення експертиз призначають в конкретну установу, не вказуючи експертів, або ж надаючи їх перелік. Пояснюється це дуже просто:

1) призначення експертизи в приватну установу по своїй суті не відрізняється від призначення експертизи в державну установу. Так само, як і в державній, в приватній установі контроль за призначенням, організацією та проведенням експертиз несе керівник установи. Судді в даному випадку не потрібно витрачати час на самостійний пошук експерта, не маючи уявлення про його завантаженість і здатність вчасно провести експертизу;

2) крім того, проведення експертиз не обмежується лише одним експертом. Досить часто експертизи є комплексними, тобто питання, які ставляться на вирішення відносяться до компетенції двох та більше експертів. Як в такому випадку суддя може призначити експертизу конкретним експертам? Хто саме несе відповідальність за зберігання матеріалів справи, організаційні моменти і т.д.?

І так перераховувати можна ще довго. Тому приватні судово-експертні установи мають бути прописані в законі разом з державними установами та приватними експертами.

Сьогодні роботу приватних експертів обмежує ще один момент. Якщо експерт хоче працювати поза межами державної установи і отримав кваліфікаційне свідоцтво, є окремі види експертиз, за якими недержавний експерт проводити експертизи не має права. Це по суті формує монополією державних інститутів із всіма наслідками, які ми маємо на сьогоднішній день.

Тому слід переглянути види експертиз, за якими на даний момент не дозволено проводити експертизи приватним експертам. До них попали почеркознавчі, технічні експертизи документів, комп’ютерно-технічні, психологічні та інші. Чомусь дані експертизи включили до переліку криміналістичних, хоча «криміналістичних» методів дослідження при цьому не використовується, адже це не вибухова чи вогнепальна зброя. Хоча навіть при таких експертизах у людей має бути альтернатива. Тобто, якщо вони не згодні з висновком експерта державної установи, вони мають право звернутися до незалежного експерта. Така система працює у всьому світі: сторона звинувачення та сторона захисту можуть звернутися до різних експертів і надати відповідні висновки експертиз від них. Не має потреби ускладнювати прості і зрозумілі речі. Якщо є запити на проведення цих видів експертиз, є технічні можливості, є фахівці — треба дозволити їх проведення на рівні з державними установами і приватним судово-експертним установам.

Боятися перезапускати систему не доречно. Треба рухатися в напрямку якісних змін, і впроваджувати реформи. Ми насправді зараз змінюємо те, що можна було запровадити ще декілька років тому і не гальмувати звичайний робочий процес.

В комплексі цілісної судової реформи, хочу звернути увагу на момент турбулентності. Пов’язаний він з тим, що порушені у моєму законопроекті №6264 питання є частково предметом регулювання Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України. Ці кодекси також будуть зазнавати змін, які визначені проектом закону № 6232. Тому в частині судово-експертної роботи ці зміни потім будуть підтягуватись під профільний закон. Таким чином, судово-експертна робота буде працювати відповідно до вимог часу.