Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється?
Життєстійкість – це не те, з чим людина народжується.
Це не талант і не характерна риса. Це внутрішня здатність адаптуватися до складних обставин, знаходити сенс попри втрати й невизначеність, поступово повертатися до життя після болю. Вона формується в досвіді, через зустрічі з кризами, через зв’язок з іншими людьми, через підтримку і прийняття.
Життєстійкість - це соціальний ресурс
У часи тривалих викликів, особливо у воєнні роки, потреба в життєстійкості стала майже універсальною. Якщо раніше йшлося про окремі випадки життєвих труднощів, то сьогодні мільйони людей водночас перебувають у стані втрати, стресу або хронічної тривоги. Щоранку суспільство прокидається в умовах невизначеності. І саме в цьому середовищі життєстійкість перестає бути лише особистою навичкою і стає соціальним ресурсом.
Психологи описують життєстійкість як поєднання кількох компонентів: усвідомлення власних емоцій, навички саморегуляції, наявність підтримуючих стосунків, відчуття сенсу, гнучке мислення. Все це можна розвивати, навіть якщо на певному етапі людина почувається виснаженою або спустошеною. Більше того, життєстійкість не означає уникнення болю чи заперечення страху. Вона передбачає наявність внутрішнього простору, де ці почуття можна визнати й прожити і водночас не зникнути в них.
Дослідження у сфері ментального здоров’я вказують: люди, які мають навіть мінімальні навички емоційної самодопомоги або хоча б одну підтримуючу людину поряд, краще переживають кризи. У цьому сенсі життєстійкість – не героїзм, не ідеальна поведінка, а здатність залишатися в контакті зі своєю вразливістю, не втрачаючи при цьому прагнення до життя.

У суспільстві, що переживає колективну травму, життєстійкість виконує ще одну важливу функцію: вона об’єднує. Люди починають говорити про складне, підтримувати одне одного, шукати нові формати спільної дії. Навіть коротка розмова, звичайна присутність поруч, увага без порад: усе це може стати поштовхом до відновлення.
Не менш важливо, що життєстійкість не заперечує слабкості. Вона приймає її як частину людського досвіду. І саме в цьому глибока її цінність. Адже суспільство, яке вміє турбуватися, визнавати біль і працювати з ним – не втрачає майбутнього.
У найтемніші періоди ми не завжди можемо змінити обставини, але можемо змінити те, як ми до них ставимося. Коли людина усвідомлює, що її реакції нормальні, що вона не одна, що навіть після втрати можливе життя – це вже акт внутрішньої сили. Це і є прояв життєстійкості.
Життєстійкість дозволяє залишатися людьми в часи надлюдських викликів
У щоденній взаємодії з близькими, у роботі з дітьми, у розмовах із самими собою ми можемо плекати цю здатність. І саме вона дозволяє залишатися людьми в часи надлюдських викликів.
Тому цілком закономірно, що саме в Україні – країні, яка вже стільки років щодня проживає травму, втрати й боротьбу, з’явився запит на такі простори підтримки, які називають Центрами життєстійкості.
Це не клініки, не притулки і не кабінети «для обраних». Це простори, куди може звернутися будь-хто: мати з дитиною, яка щойно приїхала з прифронтового міста; чоловік, який пережив полон і не знає, як повернутись до себе; підліток, якому страшно щось розповісти вдома. У Центрах працюють психологи, соціальні працівники, юристи. Але найголовніше – там працюють люди, які вміють бути поруч і давати опору без осуду й умов.

Знаєте, я часто думаю про те, що життєстійкість – це не про те, щоб завжди триматися або не плакати. Це про здатність не зникати з власного життя, навіть коли важко. Про вміння залишатися собою, не відмовляючись від мрій. Це не броня і не байдужість – це, навпаки, жива, гнучка внутрішня опора, яка дозволяє витримати і не втратити себе.
Центри життєстійкості – це відповідь суспільства, що вчиться не лише вистоювати, а й дбати про себе. Тому я переконана, що такі місця мають бути у кожній громаді, особливо в регіонах, де доступ до психологічної та соціальної допомоги є обмеженим, а потреба – критично високою.
Життєстійкість, якою ми так пишаємось, потребує системного підживлення
І коли вона посилюється не лише на рівні окремої людини, а й через простір, фахову підтримку, щире ставлення – вона перетворюється на суспільну силу, яка здатна витримати навіть найтяжчі часи.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 313
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 81
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5300
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2508
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1954
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
1094
-
Держенергонагляд перевірив дотримання графіків відключень у Києві й області: які результати
Бізнес 1012
