Хто допоможе молодій мамі у скруті – лише держава?
Коли цього лютневого дня ви дивитиметеся з вікна автівки чи своєї затишної квартири на свинцеві хмари, подумайте на мить про молоду жінку з немовлям у руках.
Вона не має тепла — ані хатнього, ані людського. Вона йде вулицями великого міста з однією тільки думкою: де знайти прихисток для своєї дитини? Це — невигадана історія.
Анна виросла в інтернаті, увійшла у доросле життя без жодного уявлення про сім’ю, про взаємини між людьми загалом. В інтернаті все було регламентовано адміністрацією. Тому дитина в Анни з’явилася «нізвідки» — від випадкового чоловіка, який залишив їй «плід кохання», глибоку травму в серці, а потім кудись зник.
Анна не знає ані прізвища, ані адреси цього чоловіка — нічого. Життя молодої мами та її дитини летіло у прірву. Аж тут стався маленький проміжний happy еnd.
Анна звернулася до Соціальної квартири для жінок з дітьми у Києві. Там вона й дитина отримали прихисток, допомогу з одягом, харчами та відновленням документів. Головне — там жінку буквально навчають материнству.
Як каже психолог Соцквартири, в Анни був «доволі низький материнський потенціал», що означає небажання доглядати за дитиною, розуміти потреби немовля, вкладатися у виховання дитини. Так буває з випускницями сиротинців, так буває у жінок, які не мають підтримки та мотивації жити.
Сьогодні Анна піклується та доглядає за дитиною досі із допомогою соціальних працівників Соцквартири. Жінка планує влаштувати сина до садочка й орендувати житло.
В Україні однією з перших установ, куди б могли звертатися усі жінки в складних життєвих обставинах з немовлям на руках — у ситуації, як в Анни — є центр матері та дитини. В Києві такий державний центр відсутній. Тому в столиці його функції виконують установи, як Соцквартира: шелтери, притулки, центри, створені органами громадянського суспільства.
У Соцквартирі жінки отримують комплексну та безоплатну допомогу: безпечне місце тимчасового проживання, юридичні та психологічні консультації, сприяння в доступі до медичних послуг, розвиток батьківських навичок за участі соціальних працівників. З 2013 року в Соцквартирі знайшли притулок 135-ть жінок та 142 дитини. Усі їхні історії ретельно занотовані.
Для європейських жінок у складних життєвих обставинах отримання допомоги в неурядових організаціях — це також норма. Проте там ці організації виконують соціальне замовлення від держави. Такий підхід уже давно довів свою ефективність. Можливість отримання замовлення та державного фінансування сприяє здоровій конкуренції серед громадських організацій. А конкуренція підвищує якість соціальних послуг.
Наша ж Соціальна квартира до 2021 року включно отримувала фінансову підтримку в межах цільової програми «Київ. Сім’я. Столиця» через Київський центр соціальних служб. Проте уже у 2022 році депутати Київської міської ради не запланували грошей на таке фінансування.
Так, столиця відкриває свої нові комунальні заклади. І в цьому теж є рація: місто велике, соціально-економічні виклики зростають, зокрема й через пандемію. Але тут постають деякі питання:
• чому місто відмовляється від послуг центру чи притулку, чию успішну модель взяли собі міста по всій Україні?
• чому воно відмовляється підтримувати команду фахівців, які мають досвід вирішення конкретних проблем молодих матерів, вагітних, жінок, які потребують допомоги?
• чому, врешті, місто не хоче зберігати притулки й центри для співпраці в інтересах клієнтів, а також як зразок для навчання персоналу у нових комунальних закладах?
Відповідь дуже проста: для цього потрібно розуміти як реформувати систему надання соціальних послуг та соціального захисту населення, співпрацювати з тими громадськими та благодійними організаціями, які найкраще знають потреби своїх клієнтів, і тому можуть допомогти у впроваджені реформи.
Почати варто з міста Києва, яке має достойні фінансові можливості: 840 000 гривень на соціальну послугу притулку для 25 мам з 25 дітьми на рік — абсолютно реалістична й фінансово вигідна сума для столиці.
Реформа соціальної сфери потрібна в умовах, коли все більше соціальних груп, мамів та татусів, батьків дітей з інвалідністю, тих, хто має залежність та не має реєстрації в громаді, потребують соціальних послуг. Важливо забезпечити достатню кількість надавачів соціальних послуг в містах та громадах, що співпрацюватимуть на професійній основі з гарантіями якості й доступності своїх послуг. Необхідні знання й мотивацію для служіння та допомоги варто шукати не лише в комунальному, а й в недержавному секторі.
Громадські та благодійні організації, соціально відповідальний бізнес та релігійні установи уже є недержавними надавачами соціальних послуг у певних громадах: відповідно до національного законодавства, міжнародної практики і, що важливо, власної місії, цінностей та стратегічних цілей.
В Україні наявний нормативно-законодавчий простір для розвитку ринку соціальних послуг шляхом закупівлі соціальних послуг від недержавних надавачів за бюджетні кошти. Кожна територіальна громада, кожне місто має такі повноваження та ресурси. Питання лише в тому, чи здатні вони реалізувати ці повноваження, якісно оцінювати потреби населення у соціальних послугах, розподіляти власні ресурси для задоволення потреб своїх жителів у соціальних послугах.
Соціальне замовлення — це один із можливих інструментів залучення недержавних надавачів до надання соціальних послуг. Воно врегульоване Законом України «Про соціальні послуги» та низкою нормативно-правових актів.
А поки в Україні відсутня усталена практика державного фінансування соціального замовлення, притулки та центри з мультидисциплінарними командами фахівців, які мають досвід, відпрацьований алгоритм дій для допомоги жінкам та дітям, вимушені самі шукати допомоги.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 22817
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10921
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10717
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4910
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 4344