Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу
Інтелектуальна еліта світу нарешті усвідомила, що регіональні та глобальні війни є головною загрозою для нашої планети у найближчі роки
Давос цього року став справжнім форумом воєнного часу. Інтелектуальна еліта світу нарешті усвідомила, що регіональні та глобальні війни є головною загрозою для нашої планети у найближчі роки. Саме цей фактор визначили понад 900 інтелектуалів з усього світу в цьогорічному звіті, який оприлюднив оргкомітет Давоської конференції напередодні саміту.Якщо минулого року державні збройні конфлікти посідали лише 8 місце серед світових ризиків, цього року вони піднялися на перше.
Другим ризиком експерти Давосу бачать екстремальні погодні явища, далі йдуть геоекономічні конфронтації та різні захисні торговельні політики (санкції, тарифи, інвестиційний контроль).
І тільки далі йдуть дезінформація та фейкові новини, в т.ч. викликані стрімким розвитком штучного інтелекту, та поляризація суспільства. Усвідомлення ризику воєн (і мова не лише про вторгнення рашки в Україну) на фоні непередбачуваності США та невизначеності, що буде з глобальною архітектурою безпеки – ставить велику кількість питань перед світовою політичною і бізнесовою елітою. Під час форуму це було відчутно.
Зміни у відносинах з США
Питанням, яке справді турбує наших європейських партнерів сьогодні, є невизначеність подальших відносин між ЄС та США. Нова адміністрація Білого Дому ще тільки розпочинає роботу, втім від Дональда Трампа, як і від членів його команди, вже прозвучали низка закидів в бік ЄС.
Так і під час Давоського форуму, однією з найбільш обговорюваних стала перепалка між новим радником президента США з питань зовнішньої політики Річардом Гренеллом і генсеком НАТО Марком Рютте під час Українського сніданку.
Річард Гренелл був максимально жорсткий у своєму виступі. Він заявив, що Європа недостатньо витрачає на свою безпеку, тож не може вказувати іншим, що вони повинні робити і скільки витрачати. Він навіть "вставив шпильку" генсеку НАТО Марку Рютте, навівши як приклад його рідні Нідерланди, де Рютте був прем'єром 14 років.
Цікаво, що сам Рютте у відповідь підтримав тезу радника Президента. Він наголосив, що Європа дійсно має витрачати більше, навіть більше, ніж 2% ВВП. А також, що зрезонувало особисто мені, генсек НАТО зробив наголос на потребі інвестувати в оборонну промисловість та активніше її масштабувати. Зокрема, він зазначив, що росія зараз за 3 місяці виробляє таку ж кількість снарядів, як всі країни НАТО разом взяті за рік.
То ж безпека стала фактором, який все більше турбує Євросоюз. А отже Європа, хоча і повільно, але планує зміни в безпековій політиці та нові інвестиції в ОПК. Це може стати гарним вікном можливостей для України та наших виробників озброєння.
Український ОПК як новий тренд
Впродовж 2024 року міжнародні партнери інвестували в розвиток українського оборонно-промислового комплексу понад $1,5 млрд в рамках ініціативи "Зброярі", як повідомляє міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін. Ця програма була запущена ще Олександром Камишіним, який зараз є радником президента зі стратегічних питань.
Міністерство дійсно провело величезну роботу, щоб переконати іноземних партнерів закуповувати зброю для українських захисників не деінде, а в Україні. І мало серйозні аргументи: виробляти зброю в Україні дешевше і швидше, а тому формат інвестицій в український ОПК стає все більш популярним. До ініціативи з виготовлення озброєння на українських потужностях, яке зараз йде для потреб фронту, приєдналися 9 країн: Данія, Канада, Нідерланди, Литва, Великобританія, Швеція, Норвегія, Ісландія, США та ЄС.
Національна оборонна промисловість країн ЄС вже давно орієнтована на міжнародну арену з меншою кількістю конфліктів, намагається не відставати від українського попиту. А також враховувати майбутні безпекові ризики та потреби, зважаючи на агресивну політику росії.
Про необхідність воєнних інновацій, нарощування виробництва зброї на кожній другій зустрічі і заході, де мені довелось побувати. Не виключенням став і наш рідний, Український дім в Давосі. Тут був цілий ряд панельних дискусій, присвячених перспективам розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Та можливої ролі у цьому інвестицій наших міжнародних партнерів.
Українська урядова делегація від ОПК була представлена також на високому рівні і активно працювала в Давосі кілька днів – на публічних заходах і закритих двосторонніх зустрічах.Я рада, що питання, яке підіймалось українцями вже кілька років, нарешті стало очевидним і важливим для політиків по обидва боки Атлантики.
Лише сильні армії та потужне оборонне виробництво в наш час можуть зупинити агресора. І добре, що Україну розглядають як майданчик та можливу базу для створення арсеналу для вільного світу.Ми, своєю чергою, маємо так само робити все, щоб допомогти нашому ОПК масштабуватись: зменшення бюрократії, зменшення фінансового тягаря (в т.ч. відміна дублюючих штрафів за однакове порушення), надання пільгових кредитів, а також доступ до іноземних ринків, де наші можуть заробляти, щоб інвестувати в інновації і масштабування виробництва тут, в Україні.
Залучення інвестицій в ОПК та розвиток внутрішнього виробництва зброї має бути пріоритетом і виражатись в реальних діях нашого уряду та парламенту. Ну і насамкінець ще одна цитата з Давосу, яка мені дуже зайшла, і має стати новим слоганом для України: "Якщо під час обіду ти не знаходиш себе за столом – значить ти в меню". Уникнути цієї участі нам допоможе тільки сильні ЗСУ та сильний український ОПК.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 312
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 80
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5283
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2456
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1909
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 946
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
895
