Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Бульдозер, на якому їде нинішня влада, підминає під гусениці все підряд. Навіть проти футбольних вболівальників порушують кримінальні справи. Можливо, вони не мала права вигукувати гасло «Спасибо жителям Донбаса за Президента пи..са». Я не є прихильником таких гасел. Але, з іншого боку, наша доблесна міліція не лише оперативно виявила тих, хто це кричав, а й вирішила їх покарати. Щоправда, карають чомусь за статтею «розголошення державної таємниці». Де тут таємниця, та ще й державна?!! Таким чином, можна пришити справу навіть горобцеві, який затягне не в такт гімн Партії Регіонів «вышел в степь донецкую парень молодой».
Наша правоохоронна машина не може знайти дівчину, яка вийшла погуляти і зникала у людному місці, на столичній Солом’янці. Зате вона миттю знайшла пенсіонерку, яка відрізала прізвище "гаранта" від стрічки на вінку "Тарасу Шевченку від Віктора Януковича". За таке «обрізання» їй дали 10 діб адмінарешту. Пізніше, тишком випустили. Але, аргумент затримання знову із категорії «я упала с самохвала – тормозила головой». Виявляється, пенсіонерка пошкодила президентське майно! По великому рахунку цей вінок куплений, зокрема, і за гроші цієї пенсіонерки. Це не президентське майно, а народне. Пенсіонерка мала право в такий спосіб висловила свій протест. Право на це їй дає злиденна пенсія і відсутність перспективи на обіцяне «краще життя вже сьогодні».
Все це робиться для того аби люди від страху тремтіли по кутках і не виходили на акції протесту, не висловлювали свої думки в голос, а мовчали. Хто вийде, суд все одно заборонить пройтися по центру міста. Навіть якщо хтось наважиться прогулятися маршем по незабороненій території - все одно його зустріне "Беркут", а прокуратура заведе справу. Не тому що винен, а тому щоб інші боялися і сиділи як щурі по своїх норах. Українській владі не потрібен сміливий народ. Її влаштує покірний і слухняний електорат такий як, приміром, у Білорусі.
Усі ці порушені кримінальні справи виглядають цинічним плювком на Конституцію. Адже правоохоронці чомусь не помітили як топтали державний прапор у Запоріжжі. Також усі зробили вигляд, що не помітили як Президенту перевертає догори дригом державний стяг і не лише на обкладинці своєї книги, а навіть на урочистих заходах за участю міжнародних гостей. Також Главі держави можна, знову всупереч закону, використати у своїй книзі англійською мовою думки інших авторів. Їм можна все, а нам навіть не можна плюнути собі під ноги, бо це можуть розцінити як «розголошення державної таємниці» або навіть гірше, «спробу державного перевороту».
Один дуже молодий, але вже дуже відомий суддя чи не щодня повторює гасло одного колишнього Президента: «закон один для всім». Але на вулиці діють зовсім інші закони. Я можу зрозуміти чому депутат-опозиціонер Сергій Міщенко відмовився від присвоєного йому звання «Заслужений юрист України» - не можна бути заслуженим в країні, яка живе за принципом сили, а не права. Так само, я не можу зрозуміти також ніби-то палкого опозиціонера Геннадія Москаля, який не відмовився від цього звання. Невже йому не муляє ця нагорода і як тоді він може захищати Юрія Луценка? Зрештою, після такого нагородження екс-міністр вже не наполягає аби депутат був його захисником. Сам нагороджений намагається реабілітуватися і сьогодні зареєстрував законопроект про амністію для Юлії Тимошенко.
Схоже, що історія нинішніх можновладців нічому не вчить. Навіть школярі знають: на будь яку силу знайдеться інша сила. А ті хто намагається заткнути рот своєму народу не входять в історію, а «вляпуються» в неї. Декого навіть називають диктатором. Таке враження, що політики не знають історії тому і наступають на граблі. Але від цього страждають ті, хто цих правителів вибрав.
13.09.2011 11:56
Політичні граблі, які нічому не вчать політиків
Українські реалії щодня приносять нові враження і нові сюрпризи. Для нинішньої влади закон як ганчірка, яку можна викинути у смітник.
Українські реалії щодня приносять нові враження і нові сюрпризи. Для нинішньої влади закон як ганчірка, яку можна викинути у смітник. А «пришити» справу навіть впливовим політикам для них легше аніж швецю ґудзик. І байдуже, що аргументи на голову не налазять. Більше того, з цих «шитих» справ стирчать вуха «замовлення». Владі плювати, що подумають люди і двічі плювати що скаже демократичний світ. Їй головне нагнати страху, аби кожен, навіть у себе на кухні, «фільтрував базар». Нинішня система вже давно переплюнула вислів іспанського диктатора Франко, який казав «друзям все, ворогам - закон». Своїм опонентам влада навіть не залишає право на захист по закону.Бульдозер, на якому їде нинішня влада, підминає під гусениці все підряд. Навіть проти футбольних вболівальників порушують кримінальні справи. Можливо, вони не мала права вигукувати гасло «Спасибо жителям Донбаса за Президента пи..са». Я не є прихильником таких гасел. Але, з іншого боку, наша доблесна міліція не лише оперативно виявила тих, хто це кричав, а й вирішила їх покарати. Щоправда, карають чомусь за статтею «розголошення державної таємниці». Де тут таємниця, та ще й державна?!! Таким чином, можна пришити справу навіть горобцеві, який затягне не в такт гімн Партії Регіонів «вышел в степь донецкую парень молодой».
Наша правоохоронна машина не може знайти дівчину, яка вийшла погуляти і зникала у людному місці, на столичній Солом’янці. Зате вона миттю знайшла пенсіонерку, яка відрізала прізвище "гаранта" від стрічки на вінку "Тарасу Шевченку від Віктора Януковича". За таке «обрізання» їй дали 10 діб адмінарешту. Пізніше, тишком випустили. Але, аргумент затримання знову із категорії «я упала с самохвала – тормозила головой». Виявляється, пенсіонерка пошкодила президентське майно! По великому рахунку цей вінок куплений, зокрема, і за гроші цієї пенсіонерки. Це не президентське майно, а народне. Пенсіонерка мала право в такий спосіб висловила свій протест. Право на це їй дає злиденна пенсія і відсутність перспективи на обіцяне «краще життя вже сьогодні».
Все це робиться для того аби люди від страху тремтіли по кутках і не виходили на акції протесту, не висловлювали свої думки в голос, а мовчали. Хто вийде, суд все одно заборонить пройтися по центру міста. Навіть якщо хтось наважиться прогулятися маршем по незабороненій території - все одно його зустріне "Беркут", а прокуратура заведе справу. Не тому що винен, а тому щоб інші боялися і сиділи як щурі по своїх норах. Українській владі не потрібен сміливий народ. Її влаштує покірний і слухняний електорат такий як, приміром, у Білорусі.
Усі ці порушені кримінальні справи виглядають цинічним плювком на Конституцію. Адже правоохоронці чомусь не помітили як топтали державний прапор у Запоріжжі. Також усі зробили вигляд, що не помітили як Президенту перевертає догори дригом державний стяг і не лише на обкладинці своєї книги, а навіть на урочистих заходах за участю міжнародних гостей. Також Главі держави можна, знову всупереч закону, використати у своїй книзі англійською мовою думки інших авторів. Їм можна все, а нам навіть не можна плюнути собі під ноги, бо це можуть розцінити як «розголошення державної таємниці» або навіть гірше, «спробу державного перевороту».
Один дуже молодий, але вже дуже відомий суддя чи не щодня повторює гасло одного колишнього Президента: «закон один для всім». Але на вулиці діють зовсім інші закони. Я можу зрозуміти чому депутат-опозиціонер Сергій Міщенко відмовився від присвоєного йому звання «Заслужений юрист України» - не можна бути заслуженим в країні, яка живе за принципом сили, а не права. Так само, я не можу зрозуміти також ніби-то палкого опозиціонера Геннадія Москаля, який не відмовився від цього звання. Невже йому не муляє ця нагорода і як тоді він може захищати Юрія Луценка? Зрештою, після такого нагородження екс-міністр вже не наполягає аби депутат був його захисником. Сам нагороджений намагається реабілітуватися і сьогодні зареєстрував законопроект про амністію для Юлії Тимошенко.
Схоже, що історія нинішніх можновладців нічому не вчить. Навіть школярі знають: на будь яку силу знайдеться інша сила. А ті хто намагається заткнути рот своєму народу не входять в історію, а «вляпуються» в неї. Декого навіть називають диктатором. Таке враження, що політики не знають історії тому і наступають на граблі. Але від цього страждають ті, хто цих правителів вибрав.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
Топ за тиждень
Популярне
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 43230
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 33198
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
15990
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
10936
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10469
Контакти
E-mail: [email protected]