Завтра, 19 серпня, представники юридичних вишів та факультетів зберуться у Полтаві, аби обрати нового члена Вищої ради правосуддя. Згідно із законом, десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, а по двох призначає Президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
За традицією, на посаду протягували негідного кандидата, який має впливових покровителів. Це ще й завжди було вигідно росії, якій на руку все, що розвалює нас зсередини.
На щастя, завдяки ЗСУ росія не може перемогти нас на полі бою. Але продовжує вести підривну роботу всередині України. Наприклад, не дати нам збудувати нові незалежні інституції та посилити ті, що є. У зверненні до російського народу 21 лютого 2022 року російський диктатор владімір путін назвав судову реформу в Україні як одну із ключових причин нападу Росії на Україну. Він навіть згадав назви інституцій - Вищу раду правосуддя (ВРП) і Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС), які перезавантажуються за участі незалежних міжнародних експертів.
путін чудово усвідомлює, що успішне завершення цієї реформи означає створення незалежних інституцій в судовій системі та кінець епохи замовних рішень та політичного тиску на суддів. Це незворотна зміна, яка поглибить прірву між Україною та росією на мільйони світлових років, посилить нас економічно та допоможе нам перемогти у війні.
росія напала на Україну зокрема для того, аби не дати нам завершити почате та обрати нових гідних членів ВРП. Завдання ворога – зберегти владу в руках судової мафії та систему політичних призначень. Для цього перемогти на виборах у Полтаві знову має політично залежний кандидат із заплямованою репутацією.
На посаду члена Вищої ради правосуддя претендує четверо кандидатів. Серед учасників з’їзду уже ширяться чутки, що перемогти має Дмитро Лук’янов, а позаяк організаційний комітет з’їзду очолює колега та керівник Лук’янова по Академії правових наук Олександр Петришин, неминучість такого результату здається очевидною.
Хто ж такий Дмитро Лук’янов?
Може, він доклав чимало зусиль для становлення справедливого правосуддя? Чи є відомим борцем за доброчесність в судовій системі? Ні. Прізвище Лук’янова широкому загалу було невідоме до минулого року, коли Зеленський призначив його до складу конкурсної комісії, яка мала обрати нових суддів Конституційного Суду (КС).
Конкурс цей був явно політичним, бо вакансій в КС тоді не було (президент свавільно звільняв суддів Тупицького та Касмініна, хоча не мав повноважень це робити). Лук’янов своє завдання виконав, проголосувавши за свого колегу і керівника Олександра Петришина як переможця конкурсу. Конфлікт інтересів? Ні, не чули. Згодом саме Петришина Зеленський і призначив своїм указом до Конституційного Суду.
Видається, що Петришин повертає борг, допомагаючи Лук’янову посісти крісло члена ВРП. Про людське око керувати з’їздом доручили Дмитру Лученку, колезі Петришина та Лук’янова по Юридичному університету імені Ярослава Мудрого.
Втім, є ще одна важлива деталь до портрета Лук’янова як кандидата до ВРП. В тій же президентській комісії він голосував за рекомендацію до КС очевидно негідному кандидату, якого недоброчесним визнали Громадська рада доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Верховний Суд - Олександру Сибізі. Сибіга володіє чималою кількістю елітного майна, яке неможливо пояснити офіційними доходами: дві квартири та будинок на понад 700 квадратних метрів у Києві, сім земельних ділянок, автівки Tesla X, Porsche Cayenne і Toyota Camry. А ще його донька живе у Москві.
Лук’янов не поставив у президентській комісіх Сибізі ЖОДНОГО питання про будинки, машини, сумнівні рішення чи дочку в Москві. А потім рекомендував недоброчесного суддю до Конституційного Суду. Давайте передбачимо, як Лук’янов голосуватиме у Вищій раді правосуддя в разі обрання туди.
Натомість є інший кандидат, якому дорікнути протягуванням сумнівних осіб на ключові посади в державі неможливо. Йдеться про Миколу Хавронюка, науковця з майже 40-річним досвідом роботи в державних та наукових установах. Хавронюк є відомим в країні фахівцем з кримінального права, він неодноразово проводив навчання та тренінги для суддів і прокурорів, був залучений як експерт для підготовки тестів для кандидатів у судді та проводив дослідження щодо правосуддя на сході України в умовах збройної агресії РФ.
Хавронюк бездоганну репутацію та підтримку громадянського суспільства.
Сподіваюсь, учасники полтавського з’їзду усвідомлюють, що у них є вибір, а результати голосування не є визначені заздалегідь, кожен голос має вагу. Так само сподіваюсь, що вони усвідомлюють, наслідки свого рішення для країни, що воює, якій потрібні сильні інституції для перемоги над ворогом.
Сховатись за колективною безвідповідальністю не вийде. Ми, громадські експерти, докладемо усіх зусиль для того, аби прізвища усіх співучасників стали відомі суспільству.
