Відображення витрат: наближуємося до міжнародних стандартів

Міністерство фінансів нарешті вирішило відреагувати на численні запити підприємців щодо відображення в бухгалтерському обліку витрат, якщо немає первинних документів.

Міністерство фінансів нарешті вирішило відреагувати на численні запити підприємців щодо відображення в бухгалтерському обліку витрат, якщо немає первинних документів.

Бухгалтери і фінансисти знають, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Але до цього часу у нас була невідповідність нормам міжнародної звітності. Іноземні фінансові аудитори не розуміли, як може бути, що інвойс є, а витрат немає. Нарешті ми можемо позбутися таких розходжень між фінансовою та бухгалтерською звітністю.

В листі Мінфіна від 22-04-16 чітко визначено, що «Визнання витрат в бухгалтерському обліку та їх відображення у фінансовій звітності не залежить від періоду отримання первинних документів від контрагентів».

При цьому відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 витрати відображаються в сумі, яка є достовірно оціненою. Для визначення достовірної оцінки суми витрат компанія має право використовувати умови договорів, статистичну інформацію по витратах за попередні періоди, інформацію про зміни тарифних ставок та інше.

І тепер найголовніше. Оскільки підходи до визначення розрахункової суми витрат, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, не врегульовано нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку, компанії можуть самостійно визначати методику такої оцінки, яку доцільно включати до наказу про облікову політику разом з переліком відповідальних осіб та строків подання ними відповідної інформації.

На практиці це означає, що компанія в наказі про облікову політику може класифікувати витрати по групам, наприклад, оренда та комунальні послуги, юридичні послуги на постійній основі й т.д., та визначати методику оцінки для кожного виду витрат або для кожної групи витрат окремо. В такому разі, якщо є договір оренди, то не треба чекати акту від орендаря, й на підставі бухгалтерської довідки визначити розрахунково суму по комунальним послугам, визнати бухгалтерську довідку первинним документом та на підставі вищезазначеного визначати витрати на оренду й комунальні послуги.

Важливо в наказі про облікову політику детально визначити витрати та методику оцінки. В такому випадку у податківців не буде жодної підстави не визнати витрати без первинних документів.

Не менш важливо пам’ятати, що при отриманні первинних документів від контрагентів (особливо після складання та затвердження фінансової звітності) фактична сума витрат може відрізнятися від розрахункової суми. Але зазначені розбіжності не будуть підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат попереднього звітного періоду (у тому числі методом «червоного сторно»), крім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів. Різниця має бути визнана у складі витрат того періоду, коли виникли підстави для уточнення суми, наприклад, були фактично одержані первинні документи від контрагента.

Оскільки податковий облік з 2015 року базується на бухгалтерському обліку, витрати без первинних документів від контрагентів на підставі наказу про облікову політику підприємства також будуть визнані й в податковому обліку при визначенні оподатковуваного прибутку.