Повідомлення платника податку про документальну виїзну перевірку ДФС

Умови відповідно до яких, контролюючому органу надається право на проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків.

Так, ч.  2 ст.  19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевогосамоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межахповноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законамиУкраїни.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст.20 та пп. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи маютьправо проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні планові виїзніперевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальнихпланових перевірок регламентовано ст. 77 Податкового кодексу України.

ВАЖЛИВО: Зокрема, згідно п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу Українипро проведення документальної планової перевірки керівником (його заступникомабо уповноваженою особою) органу державної податкової служби приймаєтьсярішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальноїпланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому непізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевіркивручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням провручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки таписьмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, з аналізу наведених правовихнорм вбачається, що право на проведення документальної планової виїзноїперевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому допочатку проведення зазначеної перевірки, а саме не пізніше ніж за 10календарних днів, було надіслано рекомендованим листом із повідомленням провручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеноїперевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такоїперевірки.

Положення Податкового кодексу Україниокремо не містять порядку та визначення початку перебігу та закінчення терміну,встановленого ч.6 ст.346 Митного кодексу України та п.77.4 ст.77 Податковогокодексу України. При цьому, п.5.3 ст.5 Податкового кодексу України встановлено,що інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним,використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Між тим загальні правила обчисленнястроків визначені в Цивільному кодексі України.

Отже, порядок початку перебігутерміну та порядок вчинення дій в останній день строку (процесуальні строки)повинен визначатись іншими діючими Законами України, в тому числі вказанимивище.

В силу вимог ч.1 ст.251 Цивільногокодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана діячи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ст.253 Цивільного кодексуУкраїни перебіг строкупочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настанняподії, з якою пов'язано його початок.

Також Європейська конвенція прообчислення строків від 16.05.1972 року № ETS-076 застосовується до обчисленнястроків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючипроцедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені, зокрема, законом.

Згідно статті 2 Конвенції для цілейцієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починаєтьсявідлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строкспливає.

Таким чином, враховуючи вищезазначенеколегія суддів  ВАСУ погоджується з висновком суду нижчої інстанції, щоперевірка не могла бутирозпочата в останній день 10-денного строку, а з урахуванням дативидання наказу та відправлення копії наказу про проведення перевірки така перевіркамогла бути розпочата не раніше закінчення 10-ти денного строку, а отжеконтролюючий орган вже діяв всупереч приписам п. 77.4 ст. 77 Податковогокодексу України, оскільки ним не було дотримано 10-денного строку дляповідомлення позивача про проведення перевірки.

Отже, обґрунтованим є висновок суду,що оскаржуваний наказу є незаконним та підлягає скасуванню, а дії посадових ДФСпо проведенню перевірки, на підставі вказаного наказу, є, відповідно,протиправними (Ухвала ВАСУ від08 червня 2017 р. у справі № К/800/24307/16,ЄДРСРУ № 67035533).

Пунктами 77.6, 77.7 ст. 77Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючихорганів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюєтьсязгідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірказдійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строкипроведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цьогоКодексу.

У відповідності до п. 81.1, п. 81.2ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу маютьправо приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичноїперевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, таза умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, такихдокументів:

- направлення на проведення такоїперевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу,реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування тареквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи Увид(документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку татривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, якапроводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним занаявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, щоскріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведенняперевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу,найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи- платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншомумісці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальнапланова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки,визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності,який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявностіпідпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріпленняпечаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, якізазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків(його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, абоособам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів абопред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог,встановлених цим пунктом, єпідставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу допроведення документальної виїзної або фактичної перевірки. (Ухвала ВАСУ від 19 липня 2016 усправі №  К/800/177/16,ЄДРСРУ № 59082063).

ВИСНОВОК: Правона проведення документальної планової перевірки платника податків надаєтьсялише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дняпроведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надісланорекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведеннядокументальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням датипочатку проведення такої перевірки.

Законодавцем визначено два шляхи(варіанти) повідомлення платника податку про проведення документальної плановоїперевірки, а саме:  1) або шляхом вручення йому під розписку копії наказупро проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення іззазначенням дати початку проведення такої перевірки; 2) або шляхом надісланняйому копії наказу про проведення документальної планової перевірки таписьмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевіркирекомендованим листом з повідомленням про вручення.