Україна воює, але тил веде свою війну. Поки солдати чекають якісної екіпіровки, їм готують партію мертвих курток, вже визнаних неякісними і забракованими.
Україна воює. Але поки солдат тримає фронт — тил тримають схеми. Під виглядом реформ — ручне керування. Під виглядом конкуренції — фірми-фантоми. Під виглядом економії — імпортний непотріб. Під виглядом терміновості — прямі договори. А під виглядом “потреби армії” – реалізація мертвого товару.
Епізод 1. Куртки Резнікова: мертві неякісні не здані, під арештом в рамках кримінального провадження.
Це не допомога армії — це утилізація через фронт. Вигляд “рятівної поставки”, зміст — легалізація шлаку.
Епізод 2. Farminco. 70 тисяч курток. Ціна питання 203 000 000 гривень.
Компанія Farminco в 2024 році, з статутним капіталом в 100 грн, отримала багатомільйонний лот від ДОТ, та замовила пошиття зимових курток в Вʼєтнамі. Не питайте мене чому їм віддали цей лот. Окрім того, цій компанії ДОТ неодноразово переносив строки здачі, мовляв, форс - мажор, щось у Вʼєтнамі згоріло. У Вʼєтнамі, Карл ! Не в Україні, де йде війна. Але не дивлячись на весь карт-бланш куртки не здали, бо: неякісні, забраковані та неприйняті ЗСУ.
Але вони:
– вже завезені на митну територію України;
– розмитнені, це також кошти;
– лежать на складах у когось, кому дуже хочеться грошей;
– не підлягають продажу цивільним (піксель + якість).
Ціна питання ще раз — 203 000 000 грн. І тепер ці куртки хочуть “втюхати” армії вдруге, через нові торги.
Епізод 3. ДОТ: тендери-тіни і театральна нагальність. ДОТ неодноразово запускав торги по зимових куртках у 2025 році. Спочатку — звичайні. Потім — через динамічну рамку. І сам же їх скасовував. Чомусь. Раз за разом. По тій самій позиції.
Для чого? А я вам поясню зараз.
Щоб ТИЛ оголосив “нагальну потребу”. А це автоматично дає право на прямі договори з будь-ким. Без конкурсу. Без контролю. Без жодної прозорості.
Ми не дізнаємось хто виробник, хто постачальник, яка якість та яка ціна закупівлі.
Лише згодом почнемо бачити фото з полів у стрічці Facebook розлізлу куртку з етикеткою «Made in Vietnam / Turkey / China». Це — не збіг. Це план.
Епізод 4. Вибірковість, тиск, зачистка.
Начальника ЦУКІЯ, який не прийняв неякісне майно у 2024 році, вивели поза штат. Бо треба, щоб був хтось більш надійний. Той хто поставить підпис під прийняттям з завʼязаними очима. Українських виробників кошмарять перевірками, відмовами, затримками. А мене намагаються залити брудом, бо я не мовчу і мовчати не збираюсь.
А тепер головне.
ПАЗЛ ЗІЙШОВСЯ. І Я ГОТОВА НАЗВАТИ ІМЕНА.
Перший бенефіціар — пан Грінкєвич, та/або люди, які пообіцяли йому вирішити це питання. Звісно йому прийдеться ділитись у разі позитивно вирішеного питання.
Другий — ті, хто стоїть за компанією Farminco. Я більш ніж впевнена, що правоохоронні органи їх знають по іменам.
Але чомусь мені здається, що скоріше приїдуть до мене, ніж до кінцевих бенефіціарів, та їх помічників. Але, хлопці, не дай Бог по помитому або по копаному.
Якщо промовчати в цій ситуації — це вже не байдужість. Це — співучасть.
І щоб знову не виглядати як Ванга — попереджаю: зовсім скоро ми побачимо прямі договори на зимові куртки: від ДОТ, по «нагальній потребі». На ті самі партії, які армія вже колись відмовилась приймати.
Це не просто зрада. Це — тилова диверсія: проти армії, проти економіки, проти здорового глузду, проти життя. Бо неякісна форма – це не незручність. Це ризик смерті. І хтось дуже конкретний підписує ці ризики. І ще більш конкретний – на цьому заробляє.
Я попередила. Я показала структуру. Я назвала бенефіціарів. Тепер ваша черга не мовчати.
