Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
01.11.2021 14:38

З чого складається "тіньова економіка" України

Експерт в сфері фінансів, кандидат економічних наук, радник податкової та митної справи 1 рангу

Наявність великого "тіньового сектору" економіки, з одного боку, не дозволяє зменшити номінальне податкове навантаження, а з іншого – спотворює умови конкуренції

Є різні методики оцінки обсягів тіньової економіки. Але у випадку з Україною різність методика не є принциповою, оскільки йдеться про справді дуже великі обсяги. Нацбанк вважає, що вони становлять 30% ВВП, в Уряді погоджуються і кажуть, що сподіваються наступного року скоротити «тінь» до 25% ВВП. Наприклад, улітку в уряді оцінили тільки тіньовий фонд оплати праці у 500 млрд гривень на рік. Якщо це не перебільшення, то тільки зарплат у конвертах в Україні виплачується на суму, що дорівнює майже половині цьогорічного держбюджету. І це лише частина того, що називається «тіньовою економікою» – далеко не найбільша її частина. Фактично ж, можна без перебільшення говорити, що у нас паралельно співіснують дві рівноважні економіки України – офіційна і тіньова. 

З чого складається тіньова?

Експертами Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна були оприлюднені дані дослідження щодо найбільших схем ухилення від оподаткування.

Цілком слушним було б зауважити, що схеми мінімізації податків існують і в інших країнах, і це зовсім не завжди щось незаконне. Але в Україні є своя специфіка, яка не дозволяє ототожнювати українську практику «оптимізації» податків із практикою світовою. 

На відміну від розвинутих країн, в Україні переважна частина податкових надходжень втрачається через наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування (оптимізації), які масово застосовуються великими та надвеликими підприємствами, які (на відміну від більшості країн світу) домінують в економіці України і при цьому завдяки своїм неформальним зв’язкам мають великі можливості для уникання оподаткування. Відповідно, механічне перенесення на український ґрунт досвіду інших країн у цьому питанні веде до неадекватних висновків та рекомендацій, які не сприяють ефективній боротьбі з тіньовою економікою.

Отже, автори дослідження до типово українського набору практик «мінімізації» віднесли:

Контрабанду й інші порушення митних правил, у тому числі: маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, позанормативні поштові пересилання;

Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ) через незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»);

Контрафактне виробництво і збут;

Переміщення прибутку до «податкових гаваней» із нульовим чи заниженим оподаткуванням («офшорів»);

Схеми тіньового ринку оренди землі;

Неоформлене працевлаштування і тіньові заробітні плати;

Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу);

Зловживання податковими пільгами, преференціями і спеціальними режимами оподаткування;

Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації.

Цілі галузі тіньової економіки України. І це ще автори оцінювали практики офіційно зареєстрованих економічних суб’єктів.

Приблизно підраховано й що спричинило найбільші втрати доходів бюджету:

контрабандою і порушеннями митних правил (від 68 до 96 млрд грн);

тіньовими заробітними платами (від 24 до 94 млрд грн);

виведення бізнесом коштів в офшори (від 23 до 40 млрд грн);

формуванням підприємцями схемного податкового кредиту («скрутки ПДВ» від 20 до 30 млрд грн);

тіньовою орендою сільгоспземлі (від 8 до 27 млрд грн);

роботою конвертаційних і транзитних центрів, «податковими ямами» (15−25 млрд грн);

виробництвом контрафакту (від 11,5 до 16 млрд грн);

фіктивними контрактами із ФОПами 3-ї групи спрощеної системи оподаткування замість найму на роботу (від 4 до 10 млрд грн);

заниження виручки підприємцями-спрощенцями 1 і 2 груп (від 6,3 до 7,6 млрд грн).

Ця вибірка даних дозволяє уявити масштаб проблеми. І кожен пункт заслуговує на окрему увагу. 

Варто зазначити, що в межах дослідження були розраховані орієнтовні обсяги втрат доходів бюджету на базі даних 2019 року, які склали від 180 до 345 млрд гривень, або від 14 до 27% всіх доходів зведеного бюджету України. Це і зараз цілком корелює із оцінками обсягів «тіньової» економіки України в понад третину ВВП.

Питання – що робити? Комплексна проблема потребує комплексного рішення. Підприємець іде в тінь перш за все у тому випадку, коли «по-білому» працювати стає нерентабельно. Також, будь-який підприємець буде схильний до оптимізації податків, наскільки це можливо і законно. Це все природньо. І держава має розуміти це. Не заганяти економічно активних людей в тінь і штовхати їх до конфлікту з законом, а створювати адекватні умови для роботи. 

Аксіома: економіка, що розвивається, не витримує високих податків і зупиняється у розвитку. Завданням держави є створення якомога ширшої бази оподаткування, а не збирання податків за будь-яку ціну з того, що хоч якось проявляє економічну активність. Тому потрібна декриміналізація окремих практик мінімізації податків із чітким визначенням, що саме, для якого типу бізнесу, на якому рівні розвитку підприємства є законним, а що ні. Це, насправді, не така проста задача, але її треба вирішувати. Не ФОПами єдиними спрощувати ведення бізнесу. Бо, хоч як це не сподобається багатьом, але ФОП – це не тільки модель для чесного ведення власного дрібного бізнесу, але й зручна модель ухиляння від податків для тих, хто міг би і мусив би їх сплачувати.

Крім того, робота фіскальних органів має полягати не лише в каральних функціях. Спершу має бути ефективна практика запобігання злочину і тільки потім – практика покарання. Створюване Бюро економічної безпеки (БЕБ) саме має взяти на себе функцію «профілактичної» структури, яка до більш переконливих методів вдаватиметься тільки після попереджень по-доброму – так заявлено її керівником. Будемо сподіватися, що заявлені добрі наміри втілюватимуться на практиці. Але навіть ефективна робота окремої БЕБ не компенсує застосування комплексного стратегічного підходу до вирішення проблеми існування «тіньової економіки» з її «галузями», до яких я ще повернуся у наступних дописах.  

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи