Оподаткування страхового відшкодування, що направлено банком на погашення кредиту позичальника-фізичної особи
Досить розповсюдженою є ситуації коли банк, яквигодонабувач за договором страхування, страхувальником за яким є йогопозичальник, самостійно направляє страхове відшкодування за таким договором напогашення кредиту позичальника.
Відповідно до п.165.1.27. ПКУ до складузагального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку невключаються сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупнасума, отримана платником податку за договором страхування відстраховика-резидента (під час страхування майна сума страхового відшкодуванняне може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайнимицінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплаченихстрахових платежів (страхових внесків, страхових премій). Таким чином, страховевідшкодування отримане платником податку (відповідно до ПКУ) не підлягаєоподаткуванню.
Що стосується випадків отримання страховоговідшкодування вигодонабувачем, відповідно до листа ДПА України від 03.06.2010р. N 5332/6/17-0716 (та наведеній позиції ДПС у Базі податкових знань) якщодоговором страхування передбачено, що при настанні страхового випадку ізавтомобілем, який є заставою під фінансовий кредит, виданий фізичній особі найого придбання, банк є вигодонабувачем щодо страхового відшкодування, то виплататакого відшкодування є розрахунками між суб'єктами господарювання і не є доходомфізичної особи - заставодавця. При цьому страхова компанія не є податковимагентом щодо виплачуваних банку сум страхового відшкодування. Водночасякщо в подальшому банк буде спрямовувати одержані суми страхового відшкодуванняна виплату (надання у негрошовій формі тощо) доходу фізичним особам -заставодавцям, то банк як податковий агент повинен утримати з такого доходуподаток, перерахувати утриманий податок до бюджету в порядку, встановленомуЗаконом, а також відобразити відомості про виплачений (наданий) дохід уподатковому розрахунку за формою N 1ДФ, який затверджено наказом НаказДержавної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1020.
Таким чином якщо страхове відшкодуванняотримується банком (як вигодонабувачем), й, відповідно, він стає власникомзазначених коштів (в силу ст. 3 ЗУ «Про страхування»), та спрямовується напогашення заборгованості або створення іншого додаткового блага клієнту, такийдохід фізичної особи (позичальника) є додатковим благом, що підлягаєоподаткуванню (п. 164.2.17. ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у разівизначення у договорах страхування вигодонабувачем банку, та направлення нимзазначених коштів на погашення заборгованості за кредитомпозичальника/страхувальника чи надання ним іншого доходу (виплата коштівзаставодавцю/страхувальнику, направлення коштів на здійснення ремонту третьоюорганізацією), банк відповідно до вимог чинного законодавства єподатковим агентом та зобов’язаний перерахувати суму податку з доходів фізичнихосіб до бюджету.
З метою уникнення таких ситуацій, Банк маєрозглянути доцільність переструктурування відповідних відносин щодо виплати страховоговідшкодування (визначити, що зарахування страхового відшкодування будездійснюватись на поточний рахунок клієнта звідки за договірним списанням буденаправлятись на погашення боргу, тощо).
Також досить частими є ситуації, коли позичальникбанку помер, а банк є вигодонабувачем за договором страхування життя.
У цій ситуації направлення страховоговідшкодування на погашення кредитної заборгованості відповідно до ст. 1216 ЦКмає входити у склад спадщини, а відтак підлягати оподаткування податком здоходу фізичних осіб після ідентифікації платника податків. Так, відповідно до Листа ДПА України від29.07.2005 р. N 7129/6/17-3116 «Про дохід платника податку» питанняоподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у виглядідодаткового блага, виходячи з положень Закону, розглядається лише у разі їходержання безпосередньо конкретним платником податку. Того ж висновкудоходить й Державний комітет України з питань регуляторної політики тапідприємництва у своєму листі від 20.06.2008 р. N 5244 та ВАС України у своїйУхвалі від 20 листопада 2007 року.
Відтак, на мою думку, у такій ситуації Банку неварто поспішати із зарахуванням коштів на кредитний рахунок чи сплаті податку здоходів фіз. осіб, а слід зачекати до моменту прийняття спадщини спадкоємцямипозичальника.
