Навряд чи важко переоцінити рівень юридичної освіти в Україні.
Навряд чи важко переоцінити рівень юридичної освіти в Україні.
Дійсно, є перелік ключових ВУЗів, які або спеціалізуються виключно на юридичній освіті, або ж мають відповідні факультети. В жодному разі не ставлю під сумнів рівень професійності викладацького складу та якості знань випускників таких навчальних закладів. Не ставлю, бо, по-перше, сам є випускником одного з таких закладів, по-друге, тому що знаю, що юридична школа в Україні знаходиться на досить високому щаблі визнання не просто так.
Мені, як молодому спеціалісту, який закінчив навчання майже три роки тому і має вже більш як чотирирічний практичний досвід, вважається очевидною гостра необхідність такого елементу юридичної освіти як практичні навички майбутніх правників.
Одним з базисів освіти має бути саме досвід, або, принаймні, практична спрямованість. Наявність фундаментальних теоретичних знань зовсім не є запорукою професійного успіху майбутнього випускника.
На підтвердження цього маю приклад з власного професійного становлення. Навчаючись на другому курсі я раптом відчув, що отримані знання занадто віддалені від реальності і містять багато сухого, неперевіреного практикою матеріалу. Відчувалась потреба практичного використання отриманої юридичної теорії.
Полігоном для обкатки вирішив обрати юридичний бізнес, як різностороннє та наповнене безліччю практичних питань середовище правників. Вирішити легко та швидко таке питання не вдалося, та все ж таки ціль було досягнуто – помічник юриста в юридичній компанії.
З перших днів прийшло розуміння: більшість почутого на лекціях та семінарах далеке від реалій правозастосовної практики. Не заглиблюючись в інші осягнуті мною істини, хочу відразу ж зазначити головне: рівень сприйняття навчальних дисциплін значно покращився, вже на початку четвертого курсу осягнення навчального матеріалу відбувалося не як класичний спосіб засвоєння, а як конкретна метода подальшого впровадження набутих знань.
Звісно, суміщення навчання з роботою має й негативний прояв. Кількість відвіданих лекцій та семінарів не завжди викликала в мене радість, ще менше радів деканат мого факультету. Не буде новиною, що навчальний план більшості юридичних ВУЗів та факультетів включає в себе, м’яко кажучи, малозастосовувані в майбутньому дисципліни, і ця обставина давала мені змогу обирати пріоритетність в дисциплінах.
Вже по закінченню навчання я, без зайвої скромності, відчував себе, на відміну від моїх непрацюючих одногрупників(а таких була переважна більшість), не на одну голову вище в професійному розвитку.
У жодному разі не треба розцінювати такий досвід як заклик до закидання навчання і термінового пошуку працевлаштування за професією.
Вирішення питання отримання практичного досвіду знаходиться в межах самих навчальних закладів. Одним з таких рішень – впровадження в навчальний план предметів, що стосуються практичної сторони юриспруденції, юридичного бізнесу та розвитку правової системи з огляду на правозастосовні аспекти.
Позитивним у цьому плані є рішення ректорату Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» про долучення до навчального процесу представників юридичного бізнесу Харкова, які вочевидь зможуть донести до студенів розуміння того, що очікуватиме їх після закінчення навчання.
Впевнений, що навіть початкове розуміння майбутньої дійсності значно допоможе майбутнім правниками з більшою впевненістю поринути в правничі обрії.
