Відновлення податкових перевірок з 1 жовтня 2023 року

Чи призведе це до зростання корупційного тиску на бізнес?

У 2022 році планові та позапланові податкові перевірки були зупинені на час дії воєнного стану для того, щоб зменшити навантаження на бізнес. Як тільки стало очевидно, що війна росії проти України не закінчиться протягом півроку, а може, з великою вірогідністю розтягнутися на декілька років, Міжнародний валютний фонд додав до списку своїх вимог перед Україною відновлення перевірок. Спочатку датою повернення визначили 1 січня 2023 року. На прохання бізнесу її відтермінували на півроку до 1 липня. Потім – до 1 серпня. Останньою датою стало 1 жовтня. Та й стосовно цієї дати заяви публічних осіб свідчать, що перевірки повернуться тільки для виробників підакцизної продукції, грального бізнесу та фінансових компаній.

Вимога МВФ з’явилася не випадково. 31 березня 2023 року Україна підписала з МВФ чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) на суму 15,6 мільярда доларів. Ця програма є частиною загального пакету допомоги Україні міжнародними партнерами на суму 115 мільярдів доларів. Програма вкрай важлива з точки зору підтримки економіки країни в плані макроекономічної стабільності. Умовою виконання програми стало зобов’язання нашого уряду зменшити фіскальний дефіцит. А інструментом такого зменшення має стати обов’язкове повернення податкових перевірок.

Заступник голови фінансового комітету ВР Ярослав Железняк вважає, що якщо перевірки бізнесу не відновляться у повному обсязі, це стане порушенням вимог МВФ. Наскільки критичним у плані зриву програми співробітництва стане продовження часткового мораторію – невідомо. Адже Парламент з другої спроби під безпрецедентним тиском суспільства таки спромігся відновити публічне декларування. Тож це може частково задовільнити МВФ. Однак цілком очевидно, що в України залишається все менше часу для відтягування даного рішення. Та чому так відбувається?

В червні відповідний закон був змінений практично в останню мить рішенням Офісу Президента. Приводом стала сумнозвісна зустріч Володимира Зеленського з бізнесом. На ній представники бізнесу вимагали не тільки усунути Гетманцева з посади очільника комітету Верховної Ради, але й переглянути свою політику стосовно відновлення податкових перевірок. У відповідь на це Президент погодився, а згодом в інтерв’ю Наталії Мосійчук висловив думку, що правильно було б створити єдиний орган фіскальних та податкових перевірок. Це начебто є відповіддю на побоювання бізнесу.

Насправді сама ідея далеко не нова, та в Офісі її ледь не вперше озвучив заступник керівника Ростислав Шурма. А в публічних заявах після зустрічі Президента з бізнесом він висловив не менш цікаве припущення, що таким центром перевірок необхідно робити Бюро економічної безпеки. Орган, що так і не запрацював як планувалося.

Незалежні ЗМІ підтверджують, що саме Шурма став головним локомотивом збереження мораторію на податкові перевірки. Пов’язано це може бути з декількома речами. Перш за все, Податковою зараз неофіційно завідує Данило Гетманцев через Кірієнко Тетяну, яка є в. о. Голови Державної податкової служби України, та Євгена Сокура, який був помічником очільника комітету Верховної Ради, а потім у квітні 2022 року раптово став заступником голови Державної податкової служби України. Саме останнього доволі часто визначають очільником усієї відверто корупційної історії з блокуванням податкових накладних платників ПДВ. Відновити податкові перевірки зараз – це безмежно посилити не тільки тиск на бізнес, але й збільшити корупційні потоки до керівництва податкової. А відтак й зміцнити владу Гетманцева.

Ясно, що пан Шурма цього не хоче, бо саме очільник комітету ВР є основним опонентом заступника керівника Офісу Президента у його прагненні здобути роль драйвера економічних реформ в Україні. Саме тому й пропонується зробити право податкових перевірок ексклюзивним, забрати у податкової та віддати БЕБ, або іншому органу, на який Шурма зможе здійснювати вплив.

Це все приводить нас до сумних висновків. Офіс Президента не мав і не має єдиної стратегії у тому, як відновлювати економіку України та виконувати свої зобов’язання перед МВФ й іншими союзниками. Очевидно, що податкові перевірки у тому вигляді, як вони є, стануть не меншим (якщо не більшим) джерелом корупційного тиску на бізнес, ніж блокування податкових накладних платників ПДВ.  Вже зараз необхідно проводити широкі консультації з бізнесом стосовно того, як трансформувати податкові перевірки, аби вони не ставали джерелом здирництва, корупції та повної зупинки бізнесу через вилучення документів або непередбачені фінансові витрати. Що стосується позапланових податкових перевірок, то їх не можна відновлювати до кінця воєнного стану, адже саме вони зазвичай є найбільшим джерелом проблем для законослухняного бізнесу.