Волога в дефіциті

"Ми засіялись у суху землю – посіяли 2 тисячі гектар пшениці та ячменю. Дощі, які пройшли раніше, були невеликими, вологи було лише на 3-4 міліметри", – учасник ВАР, керівник СТОВ "Іва" Юрій Мулєнков

Під час осінньої посівної аграрії півдня знову  стикнулись із браком вологи у ґрунті.    

Після посухи, яка тривала в Одеській  області з весни цього року, та призвела до загибелі озимих культур на понад 300 тис га у південних районах регіону, деяким аграріям знову довелось сіяти практично у сухий ґрунт. 

Аграрії Одещини вже два роки поспіль потерпають від посухи. Через втрату урожаю стикнулись з чималою кількістю проблеи – неможливістю сплатити податки, виплатити орендну плату пайовикам, взяти кредит через мінусові баланси рахунків, донарахуванням «умовного» ПДВ на втрачений урожай та проблемами із форвардними контрактами через неможливість поставити обумовлений об’єм зерна.

Сільгоспвиробники неодноразово звертались до влади із проханням надати допомогу, принаймні на виплату податків та орендної плати. Однак, коштів так і не дочекались. У Мінекономрозвитку посилались на нібито відсутність механізму виділення коштів, хоча Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) неодноразово наголошувала, що такі механізми існують і кошти можна було виділити.Клімат на Півдні країни змінюється і на це потрібно реагувати на державному рівні. Наразі прийнято закон про державну підтримку сільського господарства, в якому за пропозицією ВАР до пунктів держпідтримки включено програми надання компенсації для сільськогосподарських підприємств, які постраждали від природних катаклізмів. Вона здійснюватиметься на безповоротній основі. З боку ВАР також ведеться робота з Державною податковою службою щодо не нарахування «умовного» ПДВ за втрачений урожай. А з Торгово-промисловою Палатою – робота по оформленню сертифікатів про форс-мажорні обставини. Однак, переконаний, що робота у даному напрямку має бути системною. А це неможливо без розвитку зрошення в Україні та агрострахування. Разом з тим, на жаль, ми бачимо, що з проекту державного бюджету зник пункт про виділення 1,5 мільярдів гривень, який був запланований на наступний рік на розвиток зрошення. 

На одному з засідань Координаційної ради з питань розвитку зрошувальних систем було ініційовано запровадження нових якісні програм у сфері зрошення:

часткова компенсація вартості капітальних інвестицій в об’єкти зрошувальної інфраструктури та дренажу;

пільгове кредитування для будівництва зрошувальних об’єктів та відновлення дренажних систем;

надання державних портфельних гарантій суб’єктам, що не мають належного забезпечення. Однак на сьогодні бюджетні кошти на 2021 рік на вказані заходи не передбачено.

Також на стадії обговорення перебувають зміни до законопроєкту «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», до якого включені запропоновані ВАР пропозиції щодо страхування доходу агровиробника. Даний вид страхування передбачає страхування не посівів, а саме доходу аграрія, оскільки він може знизитись або втратитись повністю не лише через втрату урожаю, а, приміром, зміну кон’юнктури ринку. Таким чином, основним завданням агровиробника залишається якісне вирощування урожаю з дотриманням усіх технологій. А якщо через певні причини він не отримує запланований дохід, страхова компанія компенсує йому різницю. Даний вид страхування широко розповсюджений у Сполучених Штатах Америки, однак, доволі дорогий. Тому у законопроєкті передбачається, що держава компенсуватиме аграрію до 80% вартості страхового платежу. 

Дані ініціативи були б серйозною допомого аграріям у боротьбі з кліматичними змінами.